СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ЛУК РОМЕНСЬКО-ПОЛТАВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2022.8.2.285300Ключові слова:
луки, Роменсько-Полтавський геоботанічний округ, систематична структура флориАнотація
У статті проаналізовано систематичну структуру флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Встановлено видовий склад флори, який нараховує 601 вид, що належать до 306 родів, 66 родин, 41 порядку, 3 класів, 2 відділів. Magnoliophyta є домінуючим відділом, оскільки до нього входять 598 (98,5%) видів, 305 (99,7%) родів, 65 (98,5%) родин. До провідних родин за кількістю видів досліджених лук належать Asteraceae (113 видів, 18,8%), Poaceae (67 видів, 11,1%), Fabaceae (45 видів, 7,5%), Lamiaceae (36 видів, 6%), Caryophyllaceae (29 видів, 4,8%), Scrophulariaceae (26 видів, 4,3%), Brassicaceae (25 видів, 4,2%), Cyperaceae (24 види, 4%), Rosaceae (23 види, 3,8%), Ranunculaceae (22 види, 3,7%), які разом складають 410 видів, що від загальної кількості видів складає 68,2%. Перші три родини містять 225 видів, які від загальної кількості видів становлять 37,4%. До провідних родин за кількістю родів флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу належать Asteraceae (51 рід, 16,6%), Poaceae (38 родів, 12,4%), Lamiaceae (19 родів, 6,2%), Fabaceae (17 родів, 5,5%), Brassicaceae (17 родів, 5,5%), Apiaceae (16 родів, 5,2%), Caryophyllaceae (16 родів, 5,2%), Rosaceae (13 родів, 4,2%), Ranunculaceae (10 родів, 3,2%), Scrophulariaceae (9 родів, 2,9%), які разом містять 206 родів, що становить 66,9% від загальної кількості родів. Перші три родини мають 108 родів, від загальної кількості складають 35,2%. До провідних родів входять Carex L. (16 видів, 5,2%), Ranunculus L., Trifolium L., Veronica L. (по 9 видів, 2,9%), Festuca L., Galium L. (по 8 видів, 2,6%), Artemisia L., Centaurea L., Cirsium Міll., Inula L., Juncus L., Plantago L., Poa L., Vicia L. (по 7 видів, 2,3%), які разом нараховують 108 видів із 601 та становлять 37,5% від загальної кількості виявлених видів. За видовою насиченістю Carex L. є єдиним поліморфним, проте 281 рід (91,9%) належить до бідних та монотипних родів, які мають 428 видів, котрі від загальної кількості видів складають 71,2%. З порівнюваними флорами лук Лівобережного Лісостепу, судинних рослин Лівобережного Придніпров’я та кормових угідь Лісостепу України за спектрами провідних родин по видам, родам та провідних родів флора лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу має подібні результати.
Посилання
Bairak, O. M. (1997). Konspekt flory Livoberezhnoho Prydniprovia. Sudynni roslyny [Conspectus of the flora of the Left Bank of Dni-pro river area]. Poltava [in Ukrainian].
Bondarieva, L. M. (2005). Populiacii cenozoutvoriuiuchykh vydiv zlakovykh roslyn na zaplavnykh lukakh r. Suly v yii verkhnii ta serednii techii (Sumska oblast) [Populations of coenose-forming species of grass plants on the floodplains of the Sula River in its upper and middle reaches (Sumy Region)]. (PhD diss.). Sumy [in Ukrainian].
Buzhdyghan, O. Ya., Bahlei, O. V., & Rudenko, S. S. (2016). Antropohenna transformaciia fitocenoziv luchnykh ekosystem za vplyvu pastoralnoi hospodarskoi diialnosti [Anthropogenic transformation of phytocenoses of meadow ecosystems under the influence of pastoral economic activity]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], 11, 66-71 [in Ukrainian].
Haiova, Yu. Yu. (2008). Dyferenciaciia roslynnoho pokryvu Cherkasko-Chyhyrynskoho heobotanichnoho rajonu [Differentiation of plant cover of the Cherkasy-Chigyry geobotanical district]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Halchenko, N. P. (2004). Florystychne ta cenotychne riznomanittia rehionalnoho landshaftnoho parku «Kremenchucki plavni» i yoho sozolohichne znachennia [Floristic and coenotic diversity of the regional landscape park «Kremenchutski Plavni» and its sociological significance]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Homlia, L. M. (2004). Roslynnist dolyny richky Khorol ta yii florystychni i sozolohichni osoblyvosti [Vegetation of Khorol river valley and its floristic and sozological features]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Hrycenko, V. V. (2007). Luchni stepy Kyivskoho plato: flora, roslynnist, populiacii ridkisnykh vydiv ta okhorona [Meadow steppes of the Kyiv plateau: flora, vegetation, populations of rare species and protection]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Khannanova, O. R. (2018). Flora, roslynnist ta sozolohichna cinnist rehionalnoho landshaftnoho parku «Hadiackyi» [Flora, vegetation and sociological value of the regional landscape park «Hadyatskyi»]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Konoghrai, V. A. (2013). Roslynnist Kremenchuckoho vodoskhovyshcha: struktura, dynamika, okhorona [Vegetation of the Kremenchug Reservoir: structure, dynamics, protection]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Konoghrai, V. A., & Bilonozhko, V. Ya. (2014). Osoblyvosti ta osnovni napriamy dynamiky roslynnosti terytorii Kremenchuckoho vodoskhovyshcha r. Dnipro [Peculiarities and main directions of vegetation dynamics in the territory of the Kremenchug Reservoir in the Dnipro River]. Visnyk Kharkivskoho nacionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Biolohiia.[ Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Biology], 1100 (20), 324-329 [in Ukrainian].
Kovalenko, O. A. (2016). Flora, roslynnist ta fitosozolohichni aspekty NPP «Pyriatynskyi» [Flora, vegetation and phytosozological aspects of the «Pyryatynskyi» NPP]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Kozyr, M. S. (2014). Antropohenni zminy roslynnosti zaplavy richky Seim [Anthropogenic changes in the vegetation of the floodplain of the Seim River]. Ekosystemy, yikh optymizaciia ta okhorona [Ecosystems, their optimization and protection], 10, 46-51
[in Ukrainian].
Kuzemko, A. A. (2012). Luchna roslynnist lisovoi ta lisostepovoi zon rivnynnoi chastyny Ukrainy: struktura ta antropohenna transformaciia [Meadow vegetation of the forest and forest-steppe zones of the plain part of Ukraine: structure and anthropogenic transformation]. (Extended abstract of PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Lavrov, V. V., Blinkova, O. I., Miroshnyk, N. V., & Ghrabovsjka, T. O. (2016). Antropohenni zminy ekolohichnykh umov fitocenoziv dolyn serednikh richok Ukrainy (na prykladi prytoky Dnipra – r. Tiasmyn) [Anthropogenic changes in the ecological conditions of the phytocenoses of the valleys of the middle rivers of Ukraine (on the example of the tributary of the Dnieper - the Tyasmin River)]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Biolohiia, ekolohiia [Bulletin of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology], 24 (2), 501-511 [in Ukrainian].
Mosiakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascularplants of Ukraine a nomenclatural checklist. Kyiv.
Orlova, L. D. (2011). Bioekolohichni osoblyvosti luchnykh fitocenoziv Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy (produktyvnist ta racionalne vykorystannia) [Bioecological features of meadow phytocenoses of the Left Bank Forest Steppe of Ukraine (productivity and rational use)]. Poltava [in Ukrainian].
Prokudin, Yu. N. (Ed.). (1987). Opredelitel vysshikh rasteniy Ukrainy [Key to higher plants of Ukraine]. Kiev [in Russian].
Shmidt, V. M. (1980). Statisticheskie metody v sravnitelnoy floristike [Statistical methods in comparative floristry]. Leningrad [in Russian].
Tertyshnyi, A. P. (2008). Luky Pivnichnoho livoberezhnoho heobotanichnoho okruhu: flora, syntaksonomiiaa, okhorona [Meadows of the Northern Left Bank Geobotanical District: flora, syntaxonomy, protection]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Tolmachev, A. I. (1974). Vvedenie v geografiyu rasteniy [Introduction to plant geography]. Lenigrad [in Russian].
Yakubenko B. Ye. (2007). Pryrodni kormovi uhiddia Lisostepu Ukrainy: flora, roslynnist, dynamika, optymizaciia [Natural forage grounds of the Forest-Steppe of Ukraine: flora, vegetation, dynamics, optimization]. (D diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Zhyghalenko, O. A. (2011). Flora, roslynnisti ta sozologhichna cinnist Ichnianskoho nacionalnogho pryrodnoho parku [Flora, vegetation and sociological value of the Ichnyansky National Natural Park]. (PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
