Біологія та біохімія

ВПЛИВ ЗВУКОВИХ КОЛИВАНЬ РІЗНОЇ ЧАСТОТИ НА РАННІ ЕТАПИ ОНТОГЕНЕЗУ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН

В. Сагайдак — 2026-02-20

У статті представлено результати експериментального дослідження впливу звукових коливань фіксованої частоти на ранні етапи розвитку проростків культурних рослин. Метою роботи було з’ясувати, чи має акустичний фактор частотно-залежний характер дії та чи відрізняється реакція різних видів/сортів на стимуляцію звуком. Тест-об’єктами слугували насіння Phaseolus vulgaris L. сорту «Сідерал», Cucumis sativus L. сорту «Конкурент», Pisum sativum L. сорту «Шуга бон» та Triticum vulgare Vill. сорту «Смуглянка». Експеримент включав контроль (без додаткового звукового впливу) і два піддослідні варіанти з експозицією 1 кГц та 10 кГц. Звукові коливання подавалися щоденно по 3 години на добу, починаючи із замочування насіння; інтенсивність звуку у зоні експозиції становила 82 дБ, рівень фонового шуму – 36 дБ. Всі варіанти утримувалися за однакових умов освітлення та температури 19 C у герметичних ємностях на фільтрувальному папері. Основним кількісним показником інтенсивності раннього розвитку була довжина коренів проростків, вимірювання якої проводили з третьої доби експерименту.
Отримані результати засвідчили наявність частотно-залежного ефекту: для огірка, гороху та пшениці більш виражену стимулюючу дію демонструвала частота 10 кГц порівняно з 1 кГц і контролем. Горох посівний виявився найбільш чутливим тест-об’єктом: на фінальному етапі середня довжина коренів у варіанті 10 кГц становила 5,25 см, тоді як у контролі – 1,9 см. Для квасолі встановлено фазову реакцію: на початкових етапах акустична дія супроводжувалася пригніченням росту порівняно з контролем, однак на пізніших етапах спостерігався перехід до стимуляції. Отримані дані підтверджують перспективність акустичної стимуляції як потенційного екологічного інструменту регуляції раннього росту культурних рослин та вказують на необхідність подальшого уточнення оптимальних параметрів частоти і режиму експозиції для різних видів.

ВМІСТ ГЛІЦЕРИДІВ ЛІНОЛЕВОЇ КИСЛОТИ В ОЛІЯХ ЕНДОСПЕРМОВИХ МУТАНТІВ КУКУРУДЗИ ПРИ РІЗНИХ ТЕМПЕРАТУРАХ ПОВІТРЯ В ПЕРІОД ДОСТИГАННЯ

Д. Тимчук — 2026-02-20

Наведено результати дослідження залежності ефектів ендоспермових мутацій кукурудзи sh2, su1 та su2 за вмістом лінолеату від температурних умов періоду достигання. Матеріалом для досліджень послугували по 10 неспоріднених за походженням ліній на основі кожної мутації, які вирощувалися протягом трьох років в зоні Степу України. Аналіз жирнокислотного складу олії проводився модифікованим газо-хроматографічним методом Пейскера. Оцінку взаємодій генотип : довкілля за вмістом лінолеату здійснювали з використанням алгоритму Еберхарда-Рассела.
Встановлено, що лінії – носії мутацій sh2, su1 та su2 вирізняються від кукурудзи звичайного типу суттєво зниженим вмісту лінолеату. Рівень цієї ознаки у носіїв кожної мутації, як правило, зростав в умовах більш низьких температур повітря в період достигання. У різних ліній на основі однієї мутації вміст лінолеату варіював в залежності від генотипу лінії і характеру взаємодій генотип : довкілля. У носіїв кожної ендоспермової мутації виділено два типи ліній з різними нормами реакції на коливання кліматичних умов вирощування. У ліній одного типу спостерігалися суттєві змінення вмісту лінолеату при коливаннях температурного режиму вирощування, тоді як лінії іншого типу в таких же умовах проявляли досить стабільний рівень ознаки.

ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСЛИН CICER ARIETINUM L. ЗА ВИКОРИСТАННЯ РІСТРЕГУЛЮЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ

О. Ткачук — 2026-02-20

Вивчали вплив рістрегулюючих препаратів Крезацін ВР, Рівал, Епін-Екстра та Циркон на лабораторну схожість насіння та морфометричні показники рослин нуту звичайного (Cicer arietinum L.) сорту Тріумф.
Передпосівна обробка насіння нуту звичайного регуляторами росту рослин викликала зростання показників посівних якостей насіння і їх морфобіометричних показників.
Вплив рістрегулюючих препаратів на енергію проростання та лабораторну схожість насіння нуту звичайного визначався видом препарату. Найкращий ефект було виявлено за використання рістрегулюючих препаратів Епін-Екстра та Циркон, які підвищували енергію проростання, в порівнянні з контролем, на 15,4 і 9,0 % і схожість насіння – на 13,8 і 9,5 % відповідно. Підвищення інтенсивності проростання насіння відмічено і при застосуванні препарату Рівал: енергія проростання зростала на 5,1 %, а схожість – на 11,3 %. При застосуванні препарату Крезацін ВР величина енергії проростання була на рівні контролю, а показник лабораторної схожості зростав на 6,3 %.
Встановлено, що рістрегулюючі препарати сприяли більш дружньому проростанню насіння нуту. За передпосівної обробки насіння препаратами Циркон, Епін-Екстра та Рівал дружність проростання зростала на 13,8 %, 9,5 % та 9,2 % відповідно. Найменший ефект даного показника відмічено за використання препарату Крезацін ВР (+2,5 %).
Відмічено позитивний вплив рістрегулюючих препаратів на морфологічні показники рослин нуту на початковому періоді їх росту та розвитку.
Застосування рістрегулюючих препаратів на насінні нуту звичайного призводило до збільшення варіювання довжини проростків і довжини зародкових корінців, що відобразилося на розмаху варіації даних показників. Усі дослідні варіанти за розмахом варіювання довжини проростка та довжини зародкового корінця перевищували контроль відповідно на 5,6–11,7 % та 1,3–39,6 %. Це могло відбутися за рахунок стимуляції більш слабких ембріонів.

ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА МІСЬКУ ФАУНУ МЕТЕЛИКІВ: ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СВІТЛОВОЇ ПАСТКИ

С. Коложварі — 2026-02-20

У ході нашого дослідження ми проводили відлови метеликів за допомогою світлопасток у одному з найбільших міст Закарпатської низовини Мукачеві. Метою було виявити склад місцевої лепідоптерофауни та дослідити вплив метеорологічних факторів (середньодобова, мінімальна та максимальна температура, відносна вологість повітря, добова кількість опадів) на кількість зібраних особин. За допомогою світлопастки вдалося зібрати 51 види метеликів, серед яких кілька добре пристосованих до міського середовища, а також види, що мають важливе агроекологічне значення (Cydia pomonella, Ostrinia nubilalis, Plutella xylostella). Результати ординаційного та дисперсійного аналізів показали, що метеорологічні параметри мали статистично значущий, хоча відносно помірний вплив на щоденну мінливість лепідоптерофауни. Найбільш визначальними факторами виявилися температурні показники, особливо мінімальна та максимальна температура, тоді як вплив відносної вологості та кількості опадів був менш вираженим. Наші результати підтверджують, що ефективність відловів метеликів світлопастками у міському середовищі суттєво залежить від актуальних погодних умов, які впливають на динаміку льоту як у коротко-, так і в середньостроковій перспективі. Це підкреслює важливість комплексного врахування локального мікроклімату та метеорологічних факторів під час екологічних досліджень міської лепідоптерофауни, особливо в умовах посилення впливу змін клімату та урбанізації.

ОЦІНКА ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ДЕРЕВНОЇ РОСЛИННОСТІ ТЕРИТОРІЙ ОБМЕЖЕНОГО КОРИСТУВАННЯ М. ПОЛТАВИ ЗА ДОПОМОГОЮ I-TREE ECO

Г. Темнохуд — 2026-02-20

Проведено комплексну оцінку екосистемних послуг, що надаються деревною рослинністю територій обмеженого користування м. Полтави – зокрема, зеленими насадженнями на територіях закладів освіти та охорони здоров’я – із використанням програмної моделі i-Tree Eco, що дозволяє кількісно визначати внесок дерев у підтримання екологічної рівноваги міського середовища. Інвентаризація охопила 500 дерев, які належать до 24 видів і 13 родин та репрезентують сучасну дендрофлору міста. Виявлено, що домінують Acer platanoides (18,0 %), Tilia cordata (14,6 %) і Aesculus hippocastanum (10,6 %), які формують основну структуру насаджень і забезпечують найбільший обсяг екосистемних послуг. Значну частку займають Betula pendula, Quercus robur, Populus alba, Fraxinus excelsior та інші види, включно з декоративними інтродуцентами, що створює різноманітний за функціями деревостан.
Середній діаметр стовбурів становить 10–40 см, висота більшості дерев 6–15 м, але збереглися окремі старі крупномірні екземпляри, важливі для біорізноманіття та культурної ідентичності міського ландшафту. За результатами моделювання встановлено, що дерева щорічно акумулюють 7,67 т вуглецю, а загальний запас становить 279,3 т, що еквівалентно зменшенню викидів СО₂ на рівні малих міських кварталів. Щорічне продукування кисню оцінено у 20,46 т, що робить насадження важливим компонентом підтримки якості повітря. Крім того, зелені насадження затримують 497,8 м³ поверхневого стоку, знижуючи ризик підтоплень і навантаження на міську зливову систему. Відновна вартість деревостанів оцінена у 42,2 млн грн, що підкреслює їхню економічну значущість та необхідність охорони. Отримані результати підтверджують, що навіть відносно невеликі зелені насадження на територіях об’єктів соціальної інфраструктури виконують важливі екосистемні функції та забезпечують суттєві екологічні й соціальні вигоди для міського середовища. Врахування цих даних дозволяє розробляти ефективні стратегії управління озелененням Полтави, оптимізувати видовий склад і підвищувати стійкість насаджень до потенційних загроз.

ОЦІНКА ЯКОСТІ ПИЛКУ ECHINOPS EXALTATUS SCHRAD. НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

І. Власов — 2026-02-20

Проведено комплексне дослідження якості пилку рідкісного виду *Echinops exaltatus* Schrad., занесеного до Червоної книги України зі статусом «неоцінений», у природних умовах Західного Поділля (Хмельницька область, Україна). Зразки пилкових зерен зібрано під час піку цвітіння в лучно-степових біотопах із добре дренованими ґрунтами та помірним антропогенним впливом. Метою було оцінити репродуктивний потенціал виду через аналіз фертильності та життєздатності пилку, що є ключовими індикаторами стабільності популяцій. Для оцінки застосовано два методи: йодний, який виявляє полісахариди в клітинній стінці пилкових зерен, та метод прижиттєвих барвників, що базується на вибірковій поглинальній здатності протоплазми живих клітин. Йодний метод показав високий середній рівень фертильності (85,53%, діапазон 66,67–100%), тоді як метод прижиттєвих барвників засвідчив нижчу життєздатність (65,75%, діапазон 31,25–100%). Значна варіабельність між полями зору вказує на вплив мікроекологічних чинників (вологість, температура, поживні речовини) та можливі відмінності у зрілості пилку. Морфологічний аналіз підтвердив, що пилкові зерна є ізополярними, великими (51–100 мкм), пролатної форми, з трикутним контуром у полярній проєкції та борознопоровими апертурами. Скульптура екзини розгалужено-стовпчикова, з вираженими шипами та мікроретикульованою підкладкою, що забезпечує адгезію до комах-запилювачів і механічний захист. Статистична обробка (середнє значення, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації, дисперсія) показала стабільність фертильності (CV < 20%) та вищу неоднорідність життєздатності (CV ≈ 30%), що може свідчити про вплив стресових факторів, таких як кліматичні зміни чи антропогенний тиск. Результати підкреслюють значний репродуктивний потенціал виду, що є важливим для його збереження в умовах фрагментації біотопів та кліматичних трансформацій. Дослідження сприяє моніторингу популяцій *E. exaltatus*, оцінці загроз їхньому існуванню та розробці стратегій охорони. Отримані дані можуть бути основою для подальшого вивчення впливу абіотичних і антропогенних факторів на репродуктивну біологію виду, а також для вдосконалення методів оцінки якості пилку, що враховують морфологічні та фізіологічні аспекти. Результати мають значення для збереження біорізноманіття регіональної флори та підтримки ентомофільного запилення в лучно-степових екосистемах.

АНАЛІЗ РІДКІСНИХ І ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ ФЛОРИ ГОРИ БОЖА (НПП «КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ»)

В. Черняк — 2026-02-20

У статті подано результати аналізу флористичного складу гори Божа, що розташована на території національного природного парку «Кременецькі гори».
Особливу увагу приділено рідкісним та зникаючим видам рослин. Проведено оцінку сучасного стану созофітів, вивчено їх екологічні особливості, локалізацію в межах природних ценозів та тенденції динаміки розвитку. Визначено основні чинники, що впливають на збереження флористичного різноманіття, та окреслено перспективи застосування методів збереження ex situ. Отримані дані є важливою основою для розробки ефективних заходів охорони та відновлення рідкісних видів флори регіону.

ПОКАЗНИКИ ЛЕЙКОЦИТАРНОЇ ФОРМУЛИ КРОВІ ТА ГЕТЕРОФІЛ-ЛІМФОЦИТАРНОГО ІНДЕКСУ ПРЕДСТАВНИКІВ РЯДУ PASSERIFORMES

А. Кравцова — 2026-02-20

У статті описано результати аналізу лейкоцитарної формули та гетерофіл-лімфоцитарного індексу представників різних видів ряду Горобцеподібні (Passeriformes) з двох локацій – Національного природного парку (НПП) «Гомільшанські ліси» та регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Нижньоворсклянський». У НПП «Гомільшанські ліси» досліджено 53 особини 8 видів з 4 родин птахів ряду Горобцеподібні (Passeriformes). У РЛП «Нижньоворсклянський» було досліджено 78 особин 10 видів з 7 родин горобцеподібних птахів. Установлено, що найбільш кількісними є показники лімфоцитів – від 45,33±9,02 у зяблика звичайного (НВП) до 73,15±3,35 у синиці великої (ГЛ) та гетерофіли, які мали значення в межах від 30-38%, що узгоджується з референтними значеннями для Passeriformes. Лейкоцитарна формула представників ряду Горобцеподібні (Passeriformes) у НПП «Гомільшанські ліси» перебувала у межах референтних значень. Гетерофіл-лімфоцитарний індекс мав низький і середній рівень, тобто на даній ділянці був відсутній фізіологічний стрес. Лейкоцитарна формула досліджених горобцеподібних птахів у РЛП «Нижньоворсклянський» перебувала у межах референтних значень, за винятком вільшанки з показником моноцитів 11,25±1,37, що вказує на можливий інфекційний процес при оптимальному гетерофіл-лімфоцитарному індексу. За показниками гетерофіл-лімфоцитарного індексу підвищені показники відмічені у зяблика звичайного 1,01±0,42, що може свідчити про виражений стресовий вплив. Отримані дані розширюють наявні знання про фізіологічні показники представників Passeriformes та створюють основу для подальших досліджень у галузі екологічної фізіології та охорони птахів.