НАТУРАЛІЗАЦІЯ АДВЕНТИВНОЇ ФРАКЦІЇ ФЛОРИ ЛУК РОМЕНСЬКО-ПОЛТАВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2021.7.2.261537Ключові слова:
натуралізація, адвентивна фракція, Роменсько-Полтавський геоботанічний округ, лукиАнотація
У статті проаналізовано адвентивну фракцію флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. За результатами досліджень встановлено, що дана фракція нараховує 55 видів, які належать до 47 родів, 16 родин, 13 порядів, двох класів, одного відділу. За часом занесення переважають археофіти 37 видів (67,3%), за способом проникнення домінують ксенофіти – 40 видів (72,7%), за ступенем натуралізації виявлено 45 видів (81,8%) епекофітів, за первинним ареалом існування переважає середземноморська – 13 видів (23,6%), середземноморсько-ірано-туранська –12 видів (21,8%) та ірано-туранська – 8 видів (14,5%) групи. За відношенням до вологи переважають ксеромезофіти – 30 видів (54,5%), а за відношенням до освітлення – геліофіти, котрі становлять 40 видів (72,7%). За життєвою формою мають перевагу хамефіти – 29 видів (52,8%).
За часом занесення серед епекофітів у флорі досліджених лук переважають археофіти, які становлять 30 адвентивних видів (54,5%). За способом занесення серед епекофітів домінують ксенофіти – 33 види (60%). За первинним ареалом основу епекофітів утворюють адвентивні види середземноморсько-ірано-туранського (11 видів), середземноморського (10 видів) та ірано-туранського (6 видів) походження, які разом становлять 27 видів або 60% від усіх епекофітів. За відношенням до вологи серед епекофітів переважають ксеромезофіти, які серед епекофітів становлять 57,8%. За відношенням до світла більшу частину епекофітів становлять геліофіти – 33 види (60%). Майже половина епекофітів складається із терофітів, які мають 25 адвентивних видів (45,5%).
Посилання
Dvirna, T. S. (2015). Adventyvna fraktsiia flory Romensko-Poltavskoho heobotanichnoho okruhu ta yii invaziinyi potentsial [Adventive flora fraction of Romensko-Poltava geobotanical district and its invasive potential]. (Extended abstract of BiologyD dissertation). Kyiv [in Ukrainian].
Fedoronchuk, M. M., Protopopova, V. V., Shevera, M. V., Shevchyk, V. L., Dzhuran, V. M., Krecul, N. I., & Jarova, O. A. (2020) Syna ntropizatsiia lisovoho ta chaharnykovoho florokompleksiv Serednoho Prydniprov’ia (Ukraina) [Synanthropization of forest and shrub florocomplexes of the Middle Cis-dnipro region (Ukraine)]. Biologhichni systemy, 12(2), 263-278 [in Ukrainian].
Kornaś, J. (1968). Klasyfikacja geograficzno-historyczna roślin synantropijnych zadomowionych w Polsce. Materiały Zakładu Fitos ocjologii Stosowanej, 25, 33-61.
Protopopova, V. V. (1991). Synantropnaia flora Ukraynu y puty ee razvytyia [Synanthropic flora of Ukraine and ways of its development]. Kyev: Nauk. dumka [in Russian].
Thellung, A. (1922). Zur Terminologie der Adventiv- und Ruderalfloristik. Allgemeine Botanische Zeitschrift für Systematik, 24/25, 36–42. Retrived from https://www.zobodat.at/pdf/Allg-bot-Zeitschrift_24-25_1922_0036-0042.pdf
Tolmachjov, A. I. (1986). Metody sravnitel'noj floristiki i problemy florogeneza [Methods of comparative floristics and problems of phlorogenesis]. Novosibirsk: Nauka [in Russian].
