Порожнина рота – екологічна ніша співтовариства мікроорганізмів
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2015.1.1.180491Ключові слова:
мікроекологія, порожнина рота, біоплівка, мікробіотАнотація
Порожнина рота являє собою комплексну екологічну систему, в якій зовнішні фактори взаємодіють із внутрішніми. Найбільш важливе значення у підтриманні сталості мікробного складу порожнини рота має притаманний резидентній мікрофлорі антагонізм відносно патогенних і умовно-патогенних мікро- організмів. У порожнині рота різні види бактерій ростуть у вигляді біоплівки. У біоплівках порівняно з планктонними культурами бактеріальні клітини характеризуються зміненим спектром експресії генів і володіють підвищеною стійкістю до факторів зовнішнього середовища, антибіотиків, фагоцитозу. Дентальна біоплівка грає важливу роль у розвитку карієсу та хвороб пародонту. При цьому порушується рівновага між патогенними видами біоплівки і захисними силами організму. Мікроорганізми є етіологічними факторами, які для розвитку захворювання необхідні, але не є достатніми. Вирішальну роль має індивідуальна схильність, соціальні фактори та мікрооточення.
Посилання
Agaeva D.F. Vliyanie vrednykh khimicheskikh primesei vozdukha na nekotorye pokazateli sostoyaniya polosti rta. Gigiena i sanitariya. 2011. No. 2. S. 48–51.
Babin V. N., Domaradskii I. V. Biokhimicheskie i molekulyarnye aspekty simbioza cheloveka i ego mikroflory. Elektron. versiya Ross. khimicheskogo zhurnala. 2006. No. 6. URL: http://www. domaradsky.ru/rhg94.htm
Davydov B. N. Mikrobiotsenoz polosti rta u zdorovykh podrostkov i bol'nykh khronicheskim gastritom i gastroduodenitom. Stomatologiya. 2009. T. 88, No. 2. S. 23–26.
Dobren'kov V. N. Kharakteristika biotsenoticheskikh otnoshenii bakterial'nykh soobshchestv polosti rta i mikroekologicheskoe obosnovanie printsipov biokorrektsii : avtoref. dis. … kand. med. nauk : spets. 03.02.03 «Mikrobiologiya». Volgograd, 2013. 23 s.
Mikroflora polosti rta: norma i patologiya / E. G. Zelenova i dr. Nizhnii Novgorod : Izd-vo NGMA, 2004. 156 s.
Zorina O. A., Kulakov A. A., Grudyanov A. I. Mikrobiotsenoz polosti rta v norme i pri vospalitel'nkh zabolevaniyakh parodonta. Stomatologiya. 2011. No. 1. S. 73–78.
Il'ina T. S., Romanova Yu. M., Ginzburg A. L. Bioplenki kak sposob sushchestvovaniya bakterii v okruzhayushchei crede i organizme khozyaina: fenomen, geneticheskii kontrol' i sistemy regulyatsii. Genetika. 2004. No. 40(11). S. 1–12.
Kisel'nikova L. P. Rol' bioplenki v razvitii kariesa i zabolevanii parodonta i metody ee ustraneniya. Parodontologiya. 2010. No. 2. S. 74–75.
Loban H. A., Fedorchenko V. I. Mikrobiolohiia, virusolohiia ta imunolohiia porozhnyny rota. Poltava : Verstka, 2003. 123 s.
Mel'nikov V. G. Poverkhnostnye struktury grampozitivnykh bakterii v mezhkletochnom vzaimodeistvii i plenkoobrazovanii. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii. 2010. No. 2. S. 119–123.
Miller G. G. Biologicheskoe znachenie assotsiatsii mikroorganizmov. Vestnik RAMN. 2000. No. 1. S. 45–51.
Simonova E. V., Ponomareva O. A. Rol' normal'noi mikroflory v podderzhanii zdorov'ya cheloveka. Sibirskii meditsinskii zhurnal. 2008. No.8. S. 20–25.
Tsarev V. N. Adgezivnaya aktivnost' bakterial'noi i gribkovoi flory polosti rta k novym bazisnym plastmassam na osnove neilona. Rossiiskii stomatologicheskii zhurnal. 2005. No. 2. S. 7–10.
Tsibulevskii A. Yu., Cokolov A. V. Mikroekologiya cheloveka. Ch. 1. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya. 2008. No. 7. S. 17–21.
Shenderov B. A. Meditsinskaya mikrobnaya ekologiya i funktsional'noe pitanie. T. 1 Mikroflora cheloveka i zhivotnykh i ee funktsii. Moskva : GRANT"", 1998. 288 s.
Attstrom R., Kinane D. F. Group A Summary Microbiology and systemic effect of Parodontitis. J Clin periodontal. 2003. Vol. 30, no. 3. P. 37–38.
Ditty J. L. Bacterial Circadian Programs. Berlin : Springer, 2009. 333 p.
Erren T. C., Reiter R. J., Piekarski C. The chronosense – what light tells man about biological time. Med. Hypotheses. 2004. Vol. 63, no. 6. P. 1074–1080.
Gera C., Srivastava S. Quorum-sensing: the phenomenon of microbial communication. Current Science. 2006. No. 90(5). P. 666–677.
Goff L. J. Symbiosis and parasitism: another viewpoint. Bio science. 1992. Vol. 32, no. 4. P. 255–256.
Differential immune modulatory activity of Pseudomonas aeruginosa quorum- sensing signal molecules / D.S.W. Hooi et al. Infect. Immun. 2004. No. 72. P. 6463–6470.
Human leukocytes adhere to, penetrate and respond to Staphylococcus aureus biofilms / J. G. Leid et al. Infect. Immun. 2002. No. 70(11). P. 6339–6345.
O’Toole G., Kolter H. B. Biofilm formation as microbial development. Ann. Rev. Microbiol. 2000. No. 54. P. 49–79.
Saye D. E. Recurring and antimicrobial-resistant infections: considering the potential role of biofilms in clinical practice. Ostomy Wound Manage. 2007. No. 53. P. 46–62.
Biofilms as complex differentiated communities / P. Stoodley et al. Ann. Rev. Microbiol. 2002. No. 56. P. 187–209.
