Вплив мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» концентрований на зміни в лімфоїдних органах щурів за умов тривалого зниження шлункової секреції соляної кислоти
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2016.2.1.180460Ключові слова:
тимус, селезінка, мультипробіотик, гіпоацидністьАнотація
Досліджено реакцію тимусу й селезінки щурів із 28-добовим зниженням секреції соляної кислоти на введення мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» концентрований (СИМ).
У щурів, яким вводили тільки мультипробіотик СИМ, відносна вага тимусу вірогідно не змінювалася, на відміну від відносної кількості клітин цього органу, котра вірогідно збільшувалася порівняно із контролем. Гіпоацидний стан шлункового соку, спричинений 28- добовим введенням щурам омепразолу (ОМ), призводив до зменшення відносної маси тимусу з одночасним збільшенням відносної кількості лімфоїдних клітин у цьому органі у порівнянні з контрольною групою тварин. Введення ж разом із ОМ мультипробіотика СИМ призводило до збільшення відносної ваги тимусу у порівнянні із групою щурів, яким вводили ОМ, але значень контрольної групи тварин, яким вводили тільки СИМ, не досягало. Показник відносної клітинності тимусу у цій групі був удвічі вищим, ніж у контрольній групі, на 30% вище у порівнянні із щурами із тривалим гіпоацидним станом та на 43% більшим порівняно із щурами, яким вводили тільки СИМ.
Введення тваринам мультипробіотика СИМ вірогідно не змінювало відносної ваги селезінки та значно збільшувало відносну клітинність у порівнянні з контролем. 28-добове пригнічення шлункової секреції соляної кислоти за допомогою ОМ у щурів призводило до помірної спленомегалії: збільшувався масовий індекс селезінки та відносний вміст лімфоїдних клітин у цьому органі порівняно з контрольними тваринами. Одночасне введення з ОМ мультипробіотика СИМ вірогідно не змінювало відносної ваги селезінки у порівнянні із групою щурів, що мали тривалу гіпоацидність, та групою тварин, що отримували лише СИМ, і залишало підвищеним цей показник у порівнянні з контролем. Відносна ж кількість клітин селезінки у групі щурів, яким разом із ОМ вводили СИМ, була на 40% вище, ніж у групі тварин, котрі отримували лише ОМ, на 112% більше, ніж у контрольній групі тварин, і вірогідно не відрізнялася від групи щурів, котрим вводили тільки СИМ.
Таким чином, тривала гіпоацидність шлункового соку спричиняє цитоморфологічні зміни у тимусі та селезінці щурів. Введення мультипробіотика виявляє імуномоделюючу дію через активацію проліферативних процесів у досліджуваних лімфоїдних органах.
Посилання
Brondz B. D., Rokhlin O. V. Molekulyarnye i kletochnye osnovy immunologicheskogo raspoznavaniya. M. : Nauka, 1978. 333 s.
Klimenko N., Tatarko C. V., Sorokina I. V. Morfofunktsional'noe sostoyanie timusa v dinamike khronicheskogo immunnogo vospaleniya. Medytsyna sohodni i zavtra. 2008. No. 4. S. 48.
Korotkyi O. ta in. Vplyv multyprobiotykiv na vmist interferonu-hamma v syrovattsi krovi shchuriv za umov tryvaloi hipoatsydnosti / O. Korotkyi ta in. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu. Biolohiia. 2009. Vyp. 54. S. 47-49.
Storozhkov G. I., Malysheva E. A. Otsenka metodik provedeniya issledovanii. Kachestvennaya klinicheskaya praktika. 2001. No. 1. S. 21-30.
Khant S. i dr.Limfotsity. Metody : per. s angl. / S. Khant i dr. ; pod red. Dzh. Klausa. M. : Mir, 1990. 395 s.
Chippens G. I. Immunofiziologiya / pod red. E. A. Kornevoi. SPb., 1993. S. 632–656.
Ali T., Roberts D. N., Tierney W. M. Long-term Safety Concerns with Proton Pump Inhibitors. The American Journal of Medicine. 2009. Vol. 122. P. 896–903.
Andriulli A., Mangia A., Lawson F. Antisecretory drugs, hypergastrinemia and hyperplasia of enterochromaffin-like cells (ECL). Minerva Gastroenterol. Dietol. 1991. Vol. 37. P. 135–140.
Beales I. L. Effect of pro-inflammatory cytokines on acid secretion. Dig. Dis. Sci. 2000. Vol. 45. P. 289–290.
Belokrylov G. A., Molchanova I. V., Popova O. D. Stimulation of immunogenesis by neurotensin, pentagastrin and thymopentin and ways of its realization. Biull. Eksp. Biol. Med. 1989.Vol. 108. P. 584–587.
Blum S., Schiffrin E. J. Intestinal microflora and homeostasis of the mucosalimmuneresponse: implications for probiotic bacteria? Issues Intest. Microbiol. 2003. Vol. 4(2). P. 53–60.
Borchers A.T. Probiotics and immunity / Borchers A. T., Selmi C., Meyers F. J., Keen C. L., Gershwin M. E. Journ. Gastroenterol. 2009. Vol. 44. P. 26–46.
Boyum A. Separation of lymphocytes, lymphocyte subgroups and monocytes: a review. Lymphology. 1977. Vol. 10. Р. 71–76.
Brito V. N. Thumus invasion and atrophy induced by Paracoccidoides brasiliensis in BALB/c mice / Brito V. N., Souto P. C., Cruz-Hofing M. A., Ricci L. C., Verinaud L. Med. Mycol. 2003. Vol. 41(2). P. 83–87.
Conceicao E. C. Iron supplementation prevents the development of iron deficiency in rats with omeprazole-induced hypochlorhydria / Conceicao E. C., Shuhama T., Izumi C., Freitas O. Nutrition Research. 2001. Vol. 21. P. 1201–1208.
Ericson K. L., Hubbard N. E. Probiotic immunomodulation in health and diseas. Journ. Nutr. 2000. No. 130 (2). Р. 403–409.
Friis-Hansen L. Achlorhydria is associated with gastric microbial overgrowth and development of cancer: lessons learned from the gastrin knockout mouse. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation. 2006. Vol. 66. P. 607–622.
Hirschowitz B. I., Worthington J., Mohnen J. Vitamin B12 deficiency in hypersecretors during long-term acid suppression with proton pump inhibitors. Aliment Pharmacol. Ther. 2008. Vol. 27. P. 1110–1121.
Jeneway C. A. Immunology: the immune system in health and disease: Fifth edition / Jeneway C. A., Travers P., Walport M., Shlomchik M. New York ; London : Garland Publishing, 2002. 732 p.
Koop H., Klein M., Arnold R. Serum gastrin levels during long-term omeprazole treatment. Alimentary Pharmacology and Therapeutic. 1990. Vol. 4. P. 131-138.
Kozlowska E. Sensitivity of mouse lymphoid and nonlymphoid organs to Silesian air pollutants / Kozlowska E., Kopec-Szlezak J., Drela N., Michur H., Izdebska-Szymona K. Ecotoxicol. Environ. Saf. 1997. Vol. 37 (1). P. 10-16.
Kroupa R., Dolina J. Risk of long-term antisecretory treatment. Vnitr Lek. 2010. Vol. 56. P. 115–119.
Matsuzaki T. Intestinal Microflora: Probiotics and Autoimmunity / T. Matsuzaki, A. Takagi, H. Ikemura, T. Matsuguchi, T. Yokokura Journ. Nutr. 2007. Vol. 137. P. 798–802.
Nikolaeva T. N. The effects of the microbial components of the probiotic Acilact on the cell-mediated immunity factors under experimental conditions / T. N. Nikolaeva, V. V. Zorina, V. V. Pospelova, A. A. Babaiants, V. M. Lakhtin. Vestn. Ross. Akad. Med. Nauk. 2005. No. 12. P. 40–46.
Olbe L., Carlsson E., Lindberg P. A proton-pump inhibitor expedition: the case histories of omeprazole and esomeprazole. Nature rewiews. 2003. Vol. 2. P. 132–139.
Ruscin J. M., Page R. L., Valuck R. J. Vitamin B12 deficiency associated with histamine2-receptor antagonists and a proton-pump inhibitor. Ann. Pharmacother. 2002. Vol. 36. P. 812–816.
Vanderpool C., Yan F., Polk D. B. Mechanisms of probiotic action: Implications for therapeutic applications in inflammatory bowel diseases. Inflamm. Bowel Dis. 2008. Vol.14. P. 1585–1596.
Waldum H. L. Antiulcer Drugs and Gastric Cancer / Waldum H. L., Gustafsson B., Fossmark R., Qvigstad G. Dig. Dis. Sci. 2005. Vol. 50. P. 39-44.
Williams C., McColl K. E. L. Proton Pump Inhibitors and bacterial overgrowth. Alimentary Pharmacology and Therapeutic. 2006. Vol. 23. P. 3-10.
Wong K. Postprandial hypergastrinaemia in patients with colorectal cancer / Wong K., Beardshall K., Waters C.M., Calam J., Poston G.J. Gut. 1991. Vol. 32. P. 1352–1354.
Yarilin A. A., Belyakov I. M. Cytokines in the thymus: production and biological effects. Curr. Med. Chem. 2004. Vol. 11, no. 4. P. 447–464.
Youssef A. F., Turck P., Fort F. L. Safety and pharmacokinetics of oral lansoprazole in preadolescent rats exposed from weaning through sexual maturity. Reprod. Toxicol. 2003. Vol.17. P. 109–116.
Zavros Y., Kao J. Y., Merchant J. L. Inflammation and Cancer III. Somatostatin and the innate immune system. Am. Journ. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2004. Vol. 286. P. 698–701.
Zavros Y. Genetic or chemical hypochlorhydria is associated with inflammation that modulates parietal and G-cell populations in mice / Zavros Y., Rieder G., Ferguson A., Samuelson L. C., Merchant J. L. Gastroenterology. 2002. Vol. 22. P. 119–133.
Zeneca A., Park A. Normal Structure, Function and Histology of the Thymus. Toxicologic Pathology. 2006. Vol. 34, no. 5. P. 504–514.
