Список мохоподібних м. Полтави та його околиць
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2016.2.2.180351Ключові слова:
мохоподібні, урбанобріофлора, узагальнений список видів, систематична структура бріофлори, провідні родини, провідні роди, сучасні збори бріофітівАнотація
Наводиться узагальнений список мохоподібних урбаноекосистеми м. Полтави та його околиць, який включає 92 види мохоподібних, що належать до відділів Marchantiophyta та Bryophyta, відзначено таксономічні особливості бріофлори. Відділ Marchantiophyta репрезентований сімома видами з п’яти родів, п’яти родин, чотирьох порядків двох класів; Bryophyta – 84 видами з 48 родів, 25 родин, 9 порядків, трьох класів.
Найбагатшими за кількістю видів є родини Pottiaceae (11 видів), Brachytheciaceae (9 видів), Bryaceae, Amblystegiaceae (по 8 видів), Orthotrichaceae (6 видів), Polytrichaceae (5 видів), що становить 51,1% від усієї кількості видів. По 4 види містять родини Dicranaceae, Plagiomniaceae, Plagiotheciaceae, по 3 види – Sphagnaceae, Funariaceae, Hypnaceae. Дванадцять родин репрезентовані одним видом кожна, а шість родин – двома видами кожна. Перевага в головному спектрі родини Pottiacecae, Bryaceae пов’язана, ймовірніше всього, з аридними умовами міських екосистем та їх ксерофітизацією, а також наявністю кам’янистих субстратів, відкритих посушливих ділянок та відслонень ґрунту. Багатство родин Brachytheciaceae, Amblystegiaceae, Orthotrichaceae, Polytrichaceae пояснюється наявністю в околицях міста залишків природної лісової рослинності, а в самому місті – штучних деревних насаджень. 72% (18 із 25) родин репрезентовані одним або двома видами. Це свідчить про міграційний та нестійкий характер урбанобріофлори. У родовому спектрі також переважають роди (43 роди) із невеликою кількістю видів (одним-двома). Найбагатше представленими є роди: Bryum (7 видів), Orthotrichum (6 видів), Plagiomnium (4 види). Pоди Sphagnum, Polytrichum, Dicranum, Tortula, Amblystegium, Plagiothecium репрезентовані трьома видами кожен.Список видів наведено за літературними даними, а також за даними бріологічного гербарію Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (РWU) та гербарію відділу екоморфогенезу рослин Інституту екології Карпат (LWKS). Представники сфагнових мохів наведені тільки за літературними даними, останніми зборами вони не підтверджені. Оригінальними зборами рівномірно охоплені як адміністративна частина міста із різним ступенем антропогенної трансформації рослинного покриву, так і його околиці.
Посилання
Barsukov O. O., Hapon Yu. V. Stan ta zavdannia vyvchennia mokhopodibnykh mist Ukrainy. Ukr. botan. zhurn. 2016. T. 73, No. 4. S. 333–342.
Boiko M. F. Cheklist mokhopodibnykh Ukrainy. Kherson : Ailant, 2008. 232 s.
Hapon S. V., Hapon Yu. V. Osoblyvosti brioflory botanichnoho sadu Poltavskoho peduniversytetu ta perspektyvy yii ponovlennia : materialy pershykh Vseukr. chytan, prysv’iachenykh pam’iati akademika M. M. Hryshka. Poltava, 2001. S. 76–77.
Hapon S. V., Kvasha A. P., Hapon Yu. V. Mokhopodibni shtuchnykh derevnykh nasadzhen m. Poltavy ta yikh uchast v utvorenni briouhrupovan. Resursoznavstvo, kolektsionuvannia ta okhorona bioriznomanittia : zb. materialiv mizhnar. nauk.-prakt. konf. Poltava, 2002. S. 90–92.
Hapon S. V., Hapon Yu. V. Ekoloho-biolohichni osoblyvosti epifitnykh mokhopodibnykh m. Poltavy ta yii okolyts. Dev’iati Karyshynski chytannia : zb. nauk. prats. Poltava, 2002. S. 90–92.
Hapon S. V., Hapon Yu. V. Taksonomichna struktura brioflory m. Poltavy ta yii okolyts. Akademik V. I. Vernadskyi i svit u tretomu tysiacholitti : materialy Vseukr. stud. nauk.-prakt konf. Poltava : ASMI, 2003. S. 229–231.
Hapon S. V., Hapon Yu. V. Stan ta perspektyvy doslidzhennia urbanoflory m. Poltavy. Synantropizatsiia roslynnoho pokryvu Ukrainy (m. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 27–28 kvit. 2006) : tezy nauk. dop. Kyiv ; Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2006. S. 47–50.
Hapon S. V. Brioflora m. Poltavy ta yii osoblyvosti. Roslyny ta urbanizatsiia : materialy Pershoi nauk.-prakt. konf. “Roslyny ta urbanizatsiia”, (Dnipropetrovsk, 21–23 lystop. 2007 r.). Dnipropetrovsk : Kunytsa, 2007. S. 67–69.
Hapon S. V. Istoriia ta perspektyvy doslidzhennia mokhopodibnykh m. Poltavy. Heohrafiia ta ekolohiia m. Poltavy : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf., 25 kvit. 2008. Poltava : Verstka, 2008. S. 118–123.
Hapon S. V., Hapon Yu. V., Hrynova K. I. Rol miskykh parkiv yak ob’iektiv rekreatsii v zberezhenni brioriznomanittia. Navkolyshnie seredovyshche i zdorov’ia liudyny : materialy IV Vseukr. nauk.-prakt. seminaru, 23 veres. 2010 r. Poltava : PNPU, 2011. S. 35–38.
Hapon Yu. V. Epifitna brioflora zelenoi zony m. Poltavy ta yii osoblyvosti. Aktualni problemy florystyky, systematyky, ekolohii ta zberezhennia fitoriznomanittia : materialy konf. molodykh vchenykh-botanikiv Ukrainy, (Lviv, Ivano-Frankovo, 6–10 serp. 2002 r.). Lviv, 2002. 262 s.
Hapon Yu. V. Istoriia vyvchennia mokhopodibnykh mist Livoberezhzhia Ukrainy. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016. Vyp. 1, t. 1 (126). S. 13–16.
Zerov D. K. Flora pechinochnykh i sfahnovykh mokhiv Ukrainy. Kyiv : Nauk. dumka, 1964. 356 s.
Klepets O. V. Znakhidky hidrofilnykh mokhopodibnykh u vodoimakh zelenoi zony m. Poltavy. Bioriznomanittia Ukrainy v svitli noosfernoi kontseptsii akademika V. I. Vernadskoho : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf., (18–19 kvit. 2013 roku). Poltava : Astraia, 2013. C. 119–121.
Klepets O. V., Karpova H. O. Struktura hidrofilnoi flory serednoi techii r. Vorskla. Chornomor. botan. zhurn. 2013. T. 9, No. 2. S. 191–203.
Lobachevska O. V., Hapon S. V. Khromosomni chysla lystianykh mokhiv (Musci) Ukrainy. Ukr. botan. zhurn. 1988. T. 45, No. 3. S. 49–52.
Popova N. N. Brioflora g. Kurska. Flora i rastitelnost Tcentralnogo Chernozemia : materialy nauchn. konf. Kursk, 2003. S. 18–23.
