Фітоіндикація екологічного стану малої паркової водойми
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2018.4.1.180162Ключові слова:
урболандшафт, антропогенний вплив, паркова водойма, фітоіндикація, макрофіти, якість води, сапробністьАнотація
Проведено фітоіндикаційні дослідження екологічного стану малої паркової водойми на прикладі ставка-копанки парку агробіостанції Полтавського педуніверситету імені В.Г. Короленка, що зазнає прямого та непрямого впливу антропогенних факторів в урболандшафті: рекреації організованих та неорганізованих відвідувачів, надходження у складі поверхневого стоку із порушеного водозбору забруднень комунального та сільськогосподарського походження, продуктів ґрунтової ерозії, вторинного забруднення води ставка при відмиранні рослинності в умовах сповільненого водообміну та недостатньої ефективності роботи гідроспоруд.
В екосистемі дослідженої водойми виділяються риси порушення екологічної рівноваги: бідний склад флори (7 видів вищих рослин) та рослинності макрофітів (3 угруповання різних екологічних груп), активний розвиток нитчастих водоростей, надмірне заростання акваторії (100% площі), гіперпродукція фітомаси у прибережній зоні (понад 4 кг/м2 у перерахунку на повітярно-суху речовину). Зміна едифікаторів вільноплаваючої рослинності та збільшення площ заростання угрупованнями гелофітів у порівнянні з літературними даними свідчать про деяке зниження процесів евтрофування води та розвиток процесів заболочування дослідженої водойми.
У зв’язку із проявами стихійної рекреації флора навколоводного простору водойми несе риси рудералізації та адвентизації, що опосередковано свідчить і про порушення природних умов формування якості води. Клас якості води дослідженої водойми, розрахований за Макрофітним індексом, ідентифікується як ‘‘брудна’‘, а загальний ступінь забруднення, визначений за різноманіттям толерантних до забруднення макрофітів, відповідає рівню
‘‘сильно забруднена’‘ (в обох випадках встановлено передостанню рангову позицію кількісної міри забруднення води за градаціями шкал, що відображають прогресивне погіршення якості). Індекс сапробності водойми, розрахований за методом Пантле і Бука, потрапив до інтервалу значень β-мезосапробної зони, що вказує на досить високий рівень органічних речовин у воді. Результати роботи можуть бути враховані для розробки заходів щодо оптимізації екологічного стану дослідженої водойми.
Посилання
Bairak O. M., Samorodov V. M., Panasenko T. V. Parky Poltavshchyny: istoriia stvorennia, suchasnyi stan dendro-flory, shliakhy zberezhennia i rozvytku. Poltava : Verstka, 2007. S. 160–163.
Barinova S. S., Medvedeva L. A., Anisimova O. V. Bioraznoobrazie vodoroslei-indikatorov okruzhayushchei sredy. Pilies Studio : Tel'-Aviv, 2006. 498 s.
Biologicheskii kontrol' okruzhayushchei sredy: bioindikatsiya i biotestirovanie : ucheb. posob. dlya stud. vyssh. ucheb. zavedenii / pod red.: O. P. Melekhovoi, E. I. Egorovoi. Moskva : Akademiya, 2007. 288 s.
Vasilevich V. I. Statisticheskie metody v geobotanike. Leningrad : Nauka, 1969. 232 s.
Vlasov B. P., Gigevich G. S. Ispol'zovanie vysshikh vodnykh rasteii dlya otsenki i kontrolya za sostoyaniem vodnoi sredy. Minsk : BGU, 2002. 84 s.
Katanskaya V. M. Vysshaya vodnaya rastitel'nost' kontinental'nykh vodoemov SSSR. Leningrad : Nauka, 1981. 187 s.
Klepets O. V. Vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii pry vyvchenni miskykh vodoim. Metodyka vykladannia pryrodnychykh dystsyplin u vyshchii i serednii shkoli : materialy mizhnar. nauk.-praktych. konf. ‘‘XIKh Karyshynski chytannia’‘ (m. Poltava, 17–18 trav. 2012 r.). Poltava : Astraia, 2012. S. 279–282.
Klepets O. V. Stan i perspektyvy vykorystannia vodoimy Poltavskoho botanichnoho sadu. Zberezhennia ta rekonstruktsiia botanichnykh sadiv i dendroparkiv v umovakh staloho rozvytku : materialy IV mizhnar. nauk. konf. (do 225-richchia Derzhavnoho dendrolohichnoho parku ‘‘Oleksandriia’‘ NAN Ukrainy), (m. Oleksandriia, 23–26 veres. 2013 r.). Ch. II. Bila Tserkva, 2013. S. 21–23.
Kokin K.A. Ekologiya vysshikh vodnykh rastenii. Moskva :Izd-vo MGU,1982. 160 s.
Korelyakova I. L. Rastitel'nost' Kremenchugskogo vodokhranilishcha. Kiev : Nauk. dumka, 1977. 197 s.
Kupriyanov V. V. Gidrologicheskie aspekty urbanizatsii. Gidrologiya gorodov i urbanizirovannykh territorii. Leningrad : Gidrometeoizdat, 1977. 184 s.
Makrofity-indikatory izmenenii prirodnoi sredy / D. V. Dubyna i dr. Kiev : Nauk. dumka, 1993. 435 s.
Maltsev V. I., Karpova H. O., Zub L. M. Vyznachennia yakosti vody metodamy bioindykatsii : nauk.-metod. posib. Kyiv : Naukovyi tsentr ekomonitorynhu ta bioriznomanittia mehapolisu NAN Ukrainy, Instytut ekolohii NETs Ukrainy, 2011. 112 s.
Metody hidroekolohichnykh doslidzhen poverkhnevykh vod / O. M. Arsan ta in. ; za red. V. D. Romanenka. Kyiv : LOHOS, 2006. 408 s.
Papchenkov V. G. O klassifikatsii rastenii vodoemov i vodotokov. Gidrobotanika: metodologiya, metody : materialy Shkoly po gidrobotanike (p. Borok, 8–12 aprelya 2003 g.). Rybinsk : Rybinskii Dom pechati, 2003. S. 23–26.
Protopopova V. V. Sinantropnaya flora Ukrainy i puti ee razvitiya. Kiїv : Nauk. dumka, 1991. 204 s.
Saveliev O. H. Hidrolohichni doslidzhennia : navch.-metod. posib. Zaporizhzhia, 2011. 40 s.
Ekologiya goroda : uchebnik / pod obshch. red. F. V. Stol'berga. Kiev : Libra,2000. S. 19–22.
Klepets O. V. State and prospects of optimization the plant cover of hydrophilic ecotopes of the Poltava botanical garden. Biolohiia ta ekolohiia. 2016. T. 2, no. 1. S. 56–67.
Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural cheklist / ed. S. L. Mosyakin. Kiev, 1999. 345 p.
