Перевірка гіпотези з визначення віку лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus L.) за станом плям на язиці
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2018.4.2.180067Ключові слова:
очеретянка, гіпотеза, плями на язиці, Нижньосвірський державний природний заповідник, Південно-Східне ПриладожжяАнотація
Дослідження проводились в 1987-1995 рр. на Ладозькому орнітологічному стаціонарі Гумбариці (60є 41′ пн. ш., 32є 56′ с. д.; Південно-Східне Приладожжя) на території Нижньосвірського державного природного заповідника (Лодейнопольський район, Ленінградської області). Проблема визначення віку в очеретянок роду Acrocephalus до цього часу залишається не вирішеною. Нині відомі лише ознаки, які дозволяють відрізняти молодих птахів на першому році життя від птахів старших вікових категорій (Bibby, 1969; Виноградова, та ін., 1976; Green, 1977; Brensing, 1985; Karlsson e. a., 1988; Svensson, 1992). На основі того, що плями на язиці у лучної очеретянки зберігаються протягом декількох років, зменшуючись в розмірах та втрачаючи чіткість, була висловлена гіпотеза про можливу вікову диференціацію дорослих особин цього виду (Bibby, 1969). Протягом усього періоду досліджень ми спеціально звертали увагу на цю ознаку і детально описували особливості плям на язиці всіх лучних очеретянок з точно відомим віком, які повертались на місце кільцювання після зимівлі. Вік птахів позначали за системою «EURING», яка основана на календарних роках, коли відлік віку починається з 1 січня року народження. За період досліджень нами було піймано та індивідуально помічено 9395 очеретянок, із них лучних - 4641 ( 1774 дорослих, 633 гніздових пташенят та 2234 цьогорічок). Всього ж для аналізу використано 50 описів 43 самців та 11 описів 10 самок лучної очеретянки, які були попередньо окільцьовані гніздовими пташенятами чи цьогорічками. Максимальний вік досліджуваних самців – п’ятий рік життя, самок – шостий. Наявність, колір, чіткість плям на язиці у лучної очеретянки не може слугувати достовірним критерієм визначення віку дорослих особин, але може використовуватись як додатковий в комплексі з забарвленням ротової порожнини та сітківки ока, які також змінюються з віком.Посилання
Bibby, C. J. (1969). Tongue Spots and Age of Birds. Wicken Fen Group Report, 1, 3334.
Brensing, D. (1985). Alterskennzeichen bei Sumpf- und Teichrohrsnger (Acrocephalus palustris, A. scirpaceus): Quantitative Untersuchungen. Ornithol, 126, 125153.
Green, R. E. (1977). Ageing рostjuvenile Reed and Sedge Warblers. Wicken Fen Group Report, 7. 1415.
Karlsson, L., Persson, K., Walinder, G. (1988). Aldersbestmming av rrsangars Acrocephalus scirpaceus med hjlp av irisfrg, farsfrgoch och der fungflckar. Vr Fgelvrld, 47, 141146.
Popel'nyukh, V. V. (2018). Osobennosti organizatsii mnogoletnikh issledovanii kamyshevok roda Acrocephalus v severnykh shirotakh na periferii arealov [Features of the organization of long-term research on the genus Acrocephalus in the northern latitudes on the periphery of the habitats ]. Biology Ecology, 4(1), 94–102 [in Russian].
Svensson, L. (1992). Identification guid to European passerines. Stockholm.
Vinogradov, N. V., Dol'nik, V. R., Efremov, V. D., Paevskii, V. A. (1976). Opredelenie pola i vozrasta vorob'inykh ptits fauny SSSR [Determination of the sex and age of the sparrow bird fauna of the USSR]. Moskva: Nauka [in Russian].
