ДІЯ ГІБЕРЕЛОВОЇ КИСЛОТИ І ТЕБУКОНАЗОЛУ НА МОРФОГЕНЕЗ І ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН CICER ARIETINUM L.
DOI:
https://doi.org/10.33989/2021.7.2.261546Ключові слова:
нут культурний (Cicer arietinum L.), гіберелін, тебуконазол, морфогенез, мезоструктура, продуктивністьАнотація
Встановлено особливості дії регуляторів росту 0,005%-го гібереліну та ретарданту триазольного типу 0,05%-го тебуконазолу на морфоргенез, формування мезоструктури та якість насіння у зв’язку з урожайністю культури нуту культурного середньостиглого сорту Тріумф. Виявлено, що застосування гібереліну сприяло збільшенню лінійних розмірів стебла та інгібіторну дію ретарданту тебуконазолу на цей показник. Обидва препарати сприяли посиленню галуження стебла (формувалися додаткові пагони другого та наступних порядків). За дії обох препаратів відбувалося збільшення площі листкової поверхні та зростали показники чистої продуктивності фотосинтезу, подовжувалася тривалість функціонування сформованих листків.
Збільшення фотосинтетичної активності одиниці площі листка визначалося формуванням більш ефективної мезоструктури, більшим об’ємом та лінійними розмірами клітин стовпчастої та губчастої асиміляційної паренхіми. При цьому встановлено, що гіберелін зменшував, а тебуконазол підвищував вміст хлорофілів в листках.
Морфологічні та анатомічні зміни рослин нуту призводили до перебудови донорно-акцепторних відносин, оптимізації урожайності насіння. Показано позитивний вплив застосованих регуляторів росту на насіннєву продувність рослин проти необробленого контролю. За дії препаратів відбувалися певні зміни якісного складу насіння - зменшення вмісту цукрів і крохмалю супроводжувалося зростанням вмісту олії та загального азоту, що є свідченням накопичення більшої кількості білків. Більш ефективним було застосування фолікуру.
Посилання
Bushulian, O. V., & Sichkar, V. I. (2009). Nut: henetyka, selektsiia, nasinnytstvo, tekhnolohiia vyroshchuvannia [Chickpeas: genetics, selection, seed production, breeding technology]. Odesa [in Ukrainian].
Dospekhov, B. A. (2011). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovanii) [Methods of field experience (with the basics of statistical processing of research results)]. Moskva: Alians [in Russian].
Güler, M. (2010). Effects of Cycocel application times and doses on yield, yield components and protein content of chickpea. Journal of Agricultural Sciences, 20(1), 6-15.
Hanhur, V. V., Yeremko, L. S., & Sokyrko, D. P. (2017). Formuvannia produktyvnosti nutu zalezhno vid tekhnolohichnykh faktoriv v umovakh livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Formation of chickpea productivity depending on technological factors in the conditions of the left-bank Forest-Steppe of Ukraine]. Grain Crops, 1/2, 262-269 [in Ukrainian].
Holunova, L. A. (2020). Anatomichna budova roslyn Glycine hispida max za dii shtamu Bradyrhizobium japonicum ta retardant [Anatomical structure of Glycine hispidus plants under the action of the strain Bradirgizobium japonicum and retardant]. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 3/4 (80), 98-104 [in Ukrainian].
Horwitz, W., & Latimer, G. W. (Eds.). (2010). Official methods of analysis of AOAC International. 18th ed. Maryland.
Iqbal, H. F., Tahir, A., Khalid, M. N., Haque, I. I., & Ahmad, A. N. (2001). Response of chickpea (Cicer arietinum L.) growth towards the foliar application of gibberellic acid at different stages. Pakistan Journal of Biological Sciences, 4, 433-434. doi: 10.3923/pjbs.2001.433.434. Retrived from https://docsdrive.com/pdfs/ansinet /pjbs/2001/433-434.pdf
Kazakov, Ye. O. (2000). Metodolohichni osnovy postanovky eksperymentu z fiziolohii roslyn [Methodological bases of the experimentation on plant physiology]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Kuryata, V. G., & Golunova, L. A. (2018). Peculiarities of the formation and functioning of soybean-rhizobial complexes and the productivity of soybean culture under the influence of retardant of paclobutrazol. Ukrainian Journal of Ecology, 8(3), 98-105.
Kuryata, V. G., Kuts, B. O., Poprotska, I. V., Golunova, L. A., Baiurko, N. V., Nikitchenko, L. O., & Frytsiuk, V. A. (2021). Effect of gibberellin and tebuconazole on the use of seed reserve oil by Zea mays L. seedlings under photomorphogenesis and scotomorphogenesis conditions. Modern Phytomorphology, 15, 117-120.
Kuryata, V. H., & Polyvanyi, S. V. (2015). Potuzhnist fotosyntetychnoho aparatu ta nasinnieva produktyvnist maku oliinoho za dii retardantu folikuru [Power of photosynthetic apparatus and seed productivity of oil poppy under the action of follicle retardant]. Plant Physiology and Genetics, 47(4), 313-320 [in Ukrainian].
Mazid, M., & Naz, F. (2017). Effect of macronutrients and gibberellic acid on photosynthetic machinery, nitrogen-fixation, cell metabolites and seed yield of chickpea (Cicer arietinum L.). Open Access Journal of Science, 1(4), 120-129. doi: 10.15406/oajs.2017.01.00024.
Rohach, V. V., Poprotska, I. V., & Kuryata, V. H. (2016). Diia hiberelinu ta retardantiv na morfohenez, fotosyntetychnyi aparat i produktyvnist kartopli [Effect of gibberellin and retardants on morphogenesis, photosynthetic apparatus and potato productivity]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 24(2), 416-419. doi:10.15421/011656 [in Ukrainian].
Shadchyna, T. M., Huliaiev, B. I., & Kyrizii, D. A. (2006). Rehuliatsiia fotosyntezu i produktyvnist roslyn: fiziolohichni ta ekolohichni aspekty [Regulation of photosynthesis and plant productivity: physiological and environmental aspects]. Kyiv: Ukr. Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Shataluk, G., & Kuriata, V. (2020). The effect of hybereline and retardents on the dynamics of the carbohydrates and elements of mineral nutrition in the vegetable organs of airesieriuses. Magyar Tudomanyos Journal, 39, 9-14.
Shevchuk, O. A., Kravets, O. O., Khodanitska, O. O., Tkachuk, O. O., Golunova, L. A., Polyvanyi, S. V., Knyazyuk, O. V., & Zavalnyuk O. L. (2020). Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants. Modern Phytomorphology, 4, 104-107. Retrived from https://www.phytomorphology.com/articles/features-of-leaf-mesostructure-organization-under-plant-growth-regulators-treatment-on-broad-bean-plants.pdf
