ЕКОЛОГО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ СЕЗОНІВ РОКУ НА БАЛАНС АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП
DOI:
https://doi.org/10.33989/2020.6.1-2.225045Ключові слова:
вегетативна нервова система, вегетативний коефіцієнт, гомеостаз, адаптація, функціональне здоров’я, фактори середовищаАнотація
Для деяких функцій організму та здоров’я людини характерна зміна їх за сезонами року. Вегетативній нервовій системі (ВНС) належить провідна роль в процесах адаптації. Від стану ВНС залежить потужність адаптаційних резервів організму, ефективність і вибір стратегії адаптації, адекватне фізіологічне забезпечення і підтримання гомеостазу. За допомогою Функціонально-вегетативної діагностики за методом В. Макаца, який офіційно дозволений МОЗ України, нами було обстежено 3439 жінок різного віку, які проходили санаторно-курортне оздоровлення в санаторіях України. Вивчали біоелектричну активність 12-ти симетричних пар функціонально-активних зон шкіри (24 ФАЗ), 12 на руках та 12 на ногах, які відображають функціональну активність симпатичної та парасимпатичної нервової системи. Було показано, що зміна cезонів року призводить до змін функціональної активності і гомеостазу організму. По-сезонні показники активності функціональних систем дублюють лінію норми, відрізняючись амплітудою і мають однакову направленість. Дослідження стану функціонального здоров’я показало, що найбільш стабільний цей показник в групі дівчат віком 12–15 років, незалежно від сезону року.
В групі дівчат, віком 3–6 років спостерігається найбільша амплітуда коливань показника функціонального здоров’я 35,3–77,7%. В групі жінок дорослого віку була виявлена знижена здатність до адаптації, яка виявлялась в усі сезони року і про що свідчить знижена кількість людей в зоні функціональної рівноваги і значне збільшення в зоні парасимпатичної активності. Незважаючи на неоднаковий характер змін показників активності функціональних систем за впливу різних сезонів року на жіночі групи різного віку виявлено, підвищена активність функціональних систем компенсується пригніченням інших і вегетативний коефіцієнт залишається в межах норми 0,95–1,05. В здоровому організмі зміни фізіологічних процесів і функціональної активності систем під впливом такого фактору, як зміна сезонів року, легко компенсуються. Особлива роль належить вегетативної нервовій системі, діяльність якої забезпечує адекватну реакцію організму на вплив факторів зовнішнього середовища, що свідчить про видову еволюційну адаптованість людини до сезонних змін кліматичних умов.
Посилання
Chmura, H. E., Glass, T. W., & Williams, C. T. (2018). Biologging Physiological and Ecological Responses to Climatic Variation: New Tools for the Climate Change Era. Ecology and Evolution, 6, 92. doi: https://doi.org/10.3389/fevo.2018.00092
Derevianko, E. A. (Ed.). (1990). Integralnaia otcenka rabotosposobnosti pri umstvennom i fizicheskom trude [Integral assessment of mental and physical performance]. Moskva: Ekonomika [in Russian].
Gordievskii, A. Iu., & Gordievskaia, N. A. (2016). Vliianie meteouslovii kak ekologicheskogo faktora vegeto-somaticheskie pokazateli organizma doshkolnikov [Effect of weather conditions as ecological factors on vegetative somatic parameters of the preschool children organism]. Samara Journal of Science, 1(14), 23–26 [in Russian].
Gosling, S. N., Hondula, D. M., Bunker, A., Ibarreta, D., Liu, J., Zhang, X., & Sauerborn, R. (2017). Adaptation to Climate Change: A Comparative Analysis of Modeling Methods for Heat-Related Mortality. Environmental Health Perspectives, 087008-1. doi: https://doi.org/10.1289/EHP634
Grigorev, A. I., & Grigorev, K. I. (2018). Rol neblagopriiatnykh faktorov okruzhaiushchei sredy v formirovanii narushenii adaptatcii u detei i podrostkov [Role of environmental diseases in the development of adaptation disorders in children and adoles¬cents]. Meditcinskaia sestra [Nurse], 7, 32–38 [in Russian]. doi: https://doi.org/10.29296/25879979-2018-07-07
Grigorev, K. I., Povazhnaia, E. L. (2018). Problema povyshennoi meteochuvstvitelnosti u detei i podrostkov [The problem of in¬creased meteosensitivity in children and adolescents]. Russian Bulletin of Perinatology and Pediatrics, 63(3), 84–90 [in Rus¬sian]. doi: https://doi.org/10.21508/1027–4065–2018–63–3–84–90
Henderson, K., & Loreau, M. (2018). How ecological feedbacks between human population and land cover influence sustainability. PLoS Comput Biol., 14(8): e1006389. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pcbi.1006389
Jänig, W. (2008). Integrative Action of the Autonomic Nervous System. Neurobiology of Homeostasis. Cambridge: Cambridge Univer¬sity Press.
Khodakov, V. E., Sokolova, N. A., & Chernyi, S. G. (2012). Vliianie prirodno-klimaticheskikh faktorov na sotcialno-ekonomicheskie i proizvodstvennye sistemy [The influence of climatic factors on socio-economic and industrial systems]. Kherson: Grіn D. S. [in Russian].
Korovkina, A. N. (2016). Otcenka vzaimosviazi funktcionalno-dinamicheskogo sostoianiia vegetativnoi nervnoi sistemy s reguliat¬ciei tonusa perifericheskogo otdela sosudov verkhnikh konechnostei [Assessing the relationship of the functional-dynamic state of the autonomic nervous system with the regulation of the tone of the peripheral vessels of the upper extremities]. Vestnik IKBFU. Natural and medical sciences, 4, 39–45 [in Russian].
Kutsenko, T. V. (2015). Vplyv meteorolohichnykh faktoriv na pokaznyky orhanizmu ditei riznoho viku [The influence of meteorological factors on indices of organism of children of different age]. Cherkasy University Bulletin: Biological Sciences Series, 2(335), 67–71 [in Ukrainian].
Makats, V. H., Kuryk, M. V., Petruk, V. H., Nahaichuk, V. I., & Yermishev, O. V. (2018). Osnovy funktsionalno-ekolohichnoi ekspertyzy (nevidoma vehetolohiia) [Bases functional-ecological examination (unknown vegetology)] (Vol. VI). Vinnytsia: Naukova initsiatyva [in Ukrainian].
Makats, V. H., Nahaichuk, V. I., Makats, Ye. F., & Yermishev, O. V. (2017). Nevidoma kytaiska holkoterapiia (problemy vehetatyvnoho patohenezu) [Chinese acupuncture (problems of vegetative pathogenesis) is unknown]. (Vol. IV). Vinnytsia: Nilan-LTD [in Ukrainian].
Novikov, V. S., & Soroko, S. I. (2017). Fiziologicheskie osnovy zhiznedeiatelnosti cheloveka v ekstremalnykh usloviiakh [Physiological foundations of human life in extreme conditions]. Sankt-Peterburg: Politekhnika-print [in Russian].
Parashar, R., Amir, M., Pakhare, A., & Rathi, P. (2016). Age Related Changes in Autonomic Functions. Journal of Clinical and Diag¬nostic Research, 10 (3), 11–13. doi: https://doi.org/10.7860/JCDR/2016/16889.7497
Parry, M. L., Canziani, O. F., Palutikof, P., Linden, P. J., & Hanson, C. E. (2007). Climate Change: Impacts, Adaptation and Vulnerabil¬ity, Contribution of Working Group II to the Fourth Assessment Report of the IPCC. Cambridge: Cambridge University Press.
Peng, Y.-F., Tang, J.-H., Fu, Y., Fan, I.-C., Hor, M.-K., & Chan, T. (2016). Analyzing Personal Happiness from Global Survey and Weather Data: A Geospatial Approach. Plos one, 1–17. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0153638
Udovenko, I. L., Hechumyan, A. F., Sidorenko, N. Yu., & Nadeina, O. S. (2015). Evaluation of Natural and Climatic Resources in Order to Develop Preservation of Health Technology and Human Adaptation to Anthropogenically. European Journal of Medicine. Series B, 2(1), 60–76. doi: https://doi.org/10.13187/ejm.s.b.2015.2.60
Yabluchanskiy, M. I., Bychkova, O. Y., Lysenko, N. V., Makienko N. V., Martimyanova L. O., & Yabluchanskiy, A. M. (2013). From physiological to pathological meteosensitivity. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Medicine, 1090, 5–8.
Yermishev O. V. (2019). Peculiarities of functional-vegetative homeostasis of preschool-age females (first childhood). Biologija, 65(1), 56–65. doi: https://doi.org/10.6001/biologija.v65i1.3987
