Скорочувальні елементи екскреторних проток пальпебральної часточки сльозової залози людини

Анотація

У статті розглянуті питання, присвячені механізмам виділення секрету по вивідних протоках пальпебральної часточки сльозової залози  людини.  Сучасні дані літератури дозволяють стверджувати, що процес секретоутворення на теперешній час добре вивчений, чого не можна сказати про механізми, що сприяють відтоку секрету від кінцевих відділів через вивідні протоки у напрямку устя сльозової залози. На жаль, залишаються багато в чому не зʼясованими механізми виведення секрету по протоках і вплив на секретоутворення особливостей їх просторово-структурної організації. У свою чергу, міоепітеліальні клітини активно або пасивно здатні впливати на величину просвіту кінцевих відділів і проток при наростанні у них гідравлічного тиску. Доведено, що міоепітеліальні клітини виявляються у сльозовій залозі людини на всьому протязі вивідних проток, про що свідчить імуногістохімічний метод їх виявлення. Це може бути пов’язано з більшою в’язкістю білкового секрету (сльозової рідини) і відповідною потребою в залозі скорочувальних елементів. В свою чергу, наявність у стінках екскреторних проток сльозової залози людини м’язового епітелію, чергування звужень і розширень просвіту проток, звивистість ходу властиві нормальній структурі залози і здатні впливати на гідродинамічні особливості ламінарного струму рідини, що рухається по екскреторних протоках. Рекомендована необхідність проведення більш детальних морфологічних досліджень анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз з метою проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз. Перспективою подальших досліджень є проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз з метою розробки рекомендацій щодо морфологічного обґрунтування аутотрансплантації слизової оболонки, що містять губні або піднебінні слинні залози, у кон’юнктиву повіки для ліквідації дефіциту сльозової рідини при розвитку синдрому «сухого ока».