Видовий склад та екологічні особливості грибів-макроміцетів парків м. Полтави

Анотація

Представлені результати вивчення видового складу та екологічних особливостей грибів-макроміцетів чотирьох парків м. Полтави: «Жовтневого»,

«Петровського», «Перемоги» та Полтавського  міського  парку  (дендропарку), що включені до заповідного фонду міста та різняться за часом створення, складом деревних порід, типом і площею насаджень, наявністю відкритих ділянок із трав’янистою рослинністю, а також ступенем доглянутості території.    Для    кожного    об’єкту    встановлено    видовий    склад    грибів і проаналізовані причини відмінностей у видовому різноманітті. Найбагатшим та найбільш різноманітним є склад мікофлори у Полтавському міському парку – 53 види, що належать до 32 родів із 13 родин 6 порядків класу Basidiomicetes.

Наведено перелік рідкісних для регіону видів: Lepiota friesii (Lasch) Quel. S. Lasch, Agaricus cupreobrunneus (Schaeff ex Steer) F.H. Moell, Lactarius torminosus (Fr.) S.F. Gray, Kuhneromyces mutabilis Sing. et Smith., Mycena strobilicola J.Favre

& Kühner.

Висвітленні результати свідчать про досить високу систематичну різноманітність грибів-макроміцетів парків м. Полтава, що обумовлене породним складом насаджень, їх кількістю і віком, наявністю мікоризоутворюючих деревних порід і рослин-інтродуцентів. Видовий склад багатший у парках, де у насадженнях присутня значна кількість опаду та інших субстратів.   Отримані   дані   добре   ілюструють   природне   значення   грибів у розкладі рослинних решток і забезпеченні кругообігу речовин у досліджених біоценозах парків: чим багатшим є видовий склад грибів, тим ці біоценози стабільніші і стійкіші до втручань іззовні.

Діяльність людини на заповідних об’єктах повинна бути регламентована і спрямована на підтримку і збереження вже існуючих у біоценозі зв’язків між рослинами і грибами, на попередження ушкоджень кори і гілок на деревах, що завадить  їх  зараженню  паразитичними  видами  грибів,  а  також  на  догляд і лікування хворих дерев.