Особливості організації багаторічних досліджень очеретянок роду Acrocephalus у північних широтах на периферії ареалів

Автор(и)

  • V. Popelnyukh

DOI:

https://doi.org/10.33989/2414-9810.2018.4.1.180170

Ключові слова:

північні широти, Нижньо-Свірський природний заповідник, очеретянка, нестійкість кліматичних факторів, Південно-Східне Приладожжя

Анотація

Внасліок меліорації на прилеглих до Ладозького озера землях та скиду органіки різними підприємствами   у   другій   половині   ХХ   століття   було   порушено   природну   рівновагу у прибережній його частині, що обумовило інтенсивне заростання колись значних за площею піщаних пляжів у Свирській Губі Ладозького озера у результаті виносу на берег торфу та іншої біомаси. Формування заростей прибережної рослинності суттєво вплинуло на розширення ареалів   деяких   видів   очеретянок   у   північному   та   північно-східному    напрямках. Наші дослідження фактично співпали з їх експансією на Південно-Східне Приладожжя.

Дослідження проводились у 1987–1995 рр. на Ладозькому орнітологічному стаціонарі Гумбариці (Південно-Східне Приладожжя) на території Нижньосвирського державного природного завповідника (Ленінградська обл. Російської Федерації). Постійні дослідження велися  на  двох  контрольованих  ділянках  (КД),  закладених  у  1987  р.  КД №1  розташована у 400 м від Ладозького озера на ділянці заростаючих сінокісних угідь із стрічковими куртинами верболозів, вільшаників, березняків та із трьох боків обмежена великими масивами тайгових лісів. КД №2 межує безпосередньо із Ладозьким озером та зайнята псамофітною, лісовою і болотною рослинністю.

Дослідження включали регулярні візуальні спостереження за індивідуально маркованими особинами, облік місцевого гніздового населення, пошук гнізд та відлов на  них  дорослих птахів, а також кільцювання птахів із наступним їх контролем після вильоту із гнізд. Щорічно повнота контролю очеретянок, що гніздяться, на КД №1 складала 96-98%, на КД №2  - 92-95%. Для оцінки числа птахів, що гніздяться, і щільності їх поселень на КД у якості основного був обраний метод картографування територій.

Таким чином, у Південно-Східному Приладожжі більшість видів очеретянок мешкає недалеко від північної межі поширення. Проведені дослідження дозволили зібрати унікальний матеріал із біології місцевих та пролітних очеретянок та виявити особливості їх поведінки на периферії ареалів, які не були типовими для популяцій, що мешкають південніше.

Посилання

Blyumental' T. I., Dol'nik V. R. Otsenka energeticheskikh pokazatelei ptits v polevykh usloviyakh. Ornitologiya. 1962. Vyp. 4. S. 394–407.

Bolotnikov A. M., Kalinin S. S. Metodika izucheniya nasizhivaniya i inkubatsii. Metodiki issledovaniya produktivnosti i struktury vidov ptits v predelakh ikh arealov. Vil'nyus, 1977. Ch. 1. S. 23–36.

Gaginskaya A. R. Metodicheskie ukazaniya k sboru i obrabotke materiala dlya glavy ‘‘Lin'ka’‘. Materialy 5-go zased. Mezhsekts. rabochei gruppy po probleme ‘‘Issledovaniya produktivnosti vida v predelakh areala’‘. Vil'nyus, 1973. S. 87–92.

Ezerskas L. I. Novye ptitselovushki ‘‘zigzag’‘ na Ventes-Ragas. Tezy dokladov 12-i Pribalt. ornitologicheskoi konferentsii. Tallin, 1983. S. 86–88.

Zimin V. B. Ekologiya vorob'inykh ptits Severo-Zapada SSSR. Leningrad, 1988. 184 s.

Zimin V. B., Artem'ev A. V. O metodakh otlova otkrytognezdyashchikhsya dendrofil'nykh ptits. Ekologiya nazemnykh pozvonochnykh Severo-Zapada SSSR. Petrozavodsk, 1981. S. 32–37.

Lyuleeva D. S. O nasednom pyatne u vorob'inykh ptits. Ekologiya mlekopitayushchikh i ptits. Moskva,1967. S. 301–308.

Mal'chevskii A. S. Gnezdovaya zhizn' pevchikh ptits. Leningrad, 1959. 282 s.

Noskov G. A., Smirnov O. P. Metodicheskie ukazaniya k issledovaniyu struktury populyatsii i territorial'nogo povedeniya vorob'inykh ptits. Materialy 5-go zased. Mezhsekts. rabochei gruppy po probleme ‘‘Issledovaniya produktivnosti vida v predelakh areala’‘. Vil'nyus, 1973. S. 99–104.

Opredelenie pola i vozrasta vorob'inykh ptits fauny SSSR : spravochnik / N. V. Vinogradova i dr. Moskva, 1976. 191 s.

Tselmin'sh A. Nekotorye dannye o migratsii kamyshevki-barsuchka (Acrocephalus schoenobaenus L.) na oz. Pape. Soobshch. Pribalt. komis. po izucheniyu migratsii ptits. Tartu, 1989. Vyp. 20. S. 82–95.

Bibby C. J., Grenn R. E. Food and fattening of migrating warblers in some French marshlands. Ringing and Migration. 1983. Vol. 4. P. 175–184.

Koskimies P. Breeding biology of Blyth’s Reed Warbler Acrocephalus dumetorum in SE Finland. Ornis Fenn. 1980. Vol. 57. P. 26-32.

Koskimies P., Saurola P. Autumn migration strategies of the Sedge Warbler Acrocephalus schoenobaenus in Finland: a preliminary report. Ornis Fenn. 1985. Vol. 62. P. 145–152.

Pinowski J., Williamson K. Introduktory informations of the 4th Meet. of the International Birds census Committee. Acta Ornithol. 1974. Vol. 14. P. 9–20.

Sedge Walbler migration and reed aphids / C. J. Bibby et al. British Birds. 1976. Vol. 69. P. 384–399.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН