ОЦІНКА ЯКОСТІ ПИЛКУ ECHINOPS EXALTATUS SCHRAD. НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2025.11.2.352457Ключові слова:
Echinops exaltatus, пилкові зерна, пилок, фертильність, життєздатністьАнотація
Проведено комплексне дослідження якості пилку рідкісного виду *Echinops exaltatus* Schrad., занесеного до Червоної книги України зі статусом «неоцінений», у природних умовах Західного Поділля (Хмельницька область, Україна). Зразки пилкових зерен зібрано під час піку цвітіння в лучно-степових біотопах із добре дренованими ґрунтами та помірним антропогенним впливом. Метою було оцінити репродуктивний потенціал виду через аналіз фертильності та життєздатності пилку, що є ключовими індикаторами стабільності популяцій. Для оцінки застосовано два методи: йодний, який виявляє полісахариди в клітинній стінці пилкових зерен, та метод прижиттєвих барвників, що базується на вибірковій поглинальній здатності протоплазми живих клітин. Йодний метод показав високий середній рівень фертильності (85,53%, діапазон 66,67–100%), тоді як метод прижиттєвих барвників засвідчив нижчу життєздатність (65,75%, діапазон 31,25–100%). Значна варіабельність між полями зору вказує на вплив мікроекологічних чинників (вологість, температура, поживні речовини) та можливі відмінності у зрілості пилку. Морфологічний аналіз підтвердив, що пилкові зерна є ізополярними, великими (51–100 мкм), пролатної форми, з трикутним контуром у полярній проєкції та борознопоровими апертурами. Скульптура екзини розгалужено-стовпчикова, з вираженими шипами та мікроретикульованою підкладкою, що забезпечує адгезію до комах-запилювачів і механічний захист. Статистична обробка (середнє значення, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації, дисперсія) показала стабільність фертильності (CV < 20%) та вищу неоднорідність життєздатності (CV ≈ 30%), що може свідчити про вплив стресових факторів, таких як кліматичні зміни чи антропогенний тиск. Результати підкреслюють значний репродуктивний потенціал виду, що є важливим для його збереження в умовах фрагментації біотопів та кліматичних трансформацій. Дослідження сприяє моніторингу популяцій *E. exaltatus*, оцінці загроз їхньому існуванню та розробці стратегій охорони. Отримані дані можуть бути основою для подальшого вивчення впливу абіотичних і антропогенних факторів на репродуктивну біологію виду, а також для вдосконалення методів оцінки якості пилку, що враховують морфологічні та фізіологічні аспекти. Результати мають значення для збереження біорізноманіття регіональної флори та підтримки ентомофільного запилення в лучно-степових екосистемах.
Посилання
Alieksieieva, T. H. (2012). Vyznachennia zhyttiezdatnosti pylku ta zarodkovoho mishka: metodychni vkazivky do velykoho spetsialnoho praktykumu [Determination of pollen viability and embryo sac: methodological guidelines for a large special workshop] / Odes. nats. un-t im. I. I. Mechnykova. Odesa: Vyd-vo Odeskoho nats. un-tu [in Ukrainian].
Didukh, Ya. P. (Ed.). (2009). Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit [Red Book of Ukraine. Flora] (3 rd. ed., revised and supplemented). Kyiv: Hlobalkonsaltynh [in Ukrainian].
Echinops exaltatus Schrad (2020). Invasive Species Compendium / CAB International. Wallingford, UK. Retrieved from https://www.cabi.org/isc/datasheet/20393
Echinops exaltatus Schrad (2020). Plant Atlas 2020 / Botanical Society of Britain and Ireland. URL: https://www.bsbi.org/plantatlas-2020
Faegri, K., & Iversen, J. (1989). Textbook of Pollen Analysis. 4th ed. Chichester: John Wiley & Sons.
Halbritter, H. (2000). Echinops exaltatus Schrad. PalDat – A Palynological Database / University of Vienna. Retrieved from https://www.paldat.org/pub/Echinops_exaltatus/300792
Halbritter, H. (2006). Echinops exaltatus – palynological data. PalDat – A Palynological Database / University of Vienna. Retrieved from https://www.paldat.org/pub/Echinops_exaltatus/300792
Halbritter, H., Ulrich, S., Grímsson, F., Weber, M., Zetter, R., Hesse, M. … Frosch-Radivo, A. (2018). Illustrated Pollen Terminology (2nd ed.). Vienna: Springer.
Kaplan, Z., Danihelka, J., Chrtek, J., & Zázvorka, J. (2018). Distributions of vascular plants in the Czech Republic. Part 4. Preslia, 90, 425-531.
Montazerolghaem, S., Susanna, A., Calleja, J. A., Mozaffarian, V., & Rahiminejad, M. R. (2017). Molecular systematics and phylogeography of the genus Echinops (Compositae, Cardueae–Echinopsinae): focus on the Iranian centre of diversification. Phytotaxa, 297 (2), 101-128. DOI: https://doi.org/10.11646/phytotaxa.297.2.1
NatureServe Explorer: An online encyclopedia of life (2025). Arlington, Virginia, Retrieved from https://explorer.natureserve.org
Parpan, V. I., & Dmytrash-Vatseba, I. I. (2016). Poshyrennia ta stan populiatsii Echinops exaltatus u Pivdennomu Opilli [Distribution and Status of Echinops exaltatus Populations in Southern Opillia]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal [Ukrainian Botanical Journal], 73 (5), 483-492 [in Ukrainian].
Pignatti, S. (2018). Flora d’Italia (2nd ed) (Vol. 3). Bologna: Edagricole
Prysedskyi, Yu. H. (1999). Statystychna obrobka rezultativ biolohichnykh eksperymentiv [tatistical processing of biological experiment results]. Donetsk: Kassyopeia [in Ukrainian].
Punt, W., Hoen, P. P., Blackmore, S., Nilsson, S., & Thomas, A. Le. (2007). Glossary of Pollen and Spore Terminology. Review of Palaeobotany and Palynology, 143 (1-2), 1-81. DOI: https://doi.org/10.1016/j.revpalbo.2006.06.008
Reitsma, Tj. (1969). Size modification of recent pollen grains under different treatments. Review of Palaeobotany and Palynology,
(3-4), 175-202. DOI: 10.1016/0034-6667(69)90003-7
Sánchez-Jiménez, I., Mozaffarian, V., & Susanna, A. (2010). Molecular systematics of Echinops L. (Asteraceae, Cynareae): a phylogenetic approach. Plant Systematics and Evolution, 289 (1-2), 55-70. DOI: https://doi.org/10.1007/s00606-010-0330-0
Scoggan, H. J. (1978–1979). The Flora of Canada (Vol. 1-4). Ottawa: National Museums of Canada.
Yermolenko, V. M., Tarasov, V. V., & Melnyk, V. I. (2012). Sudynni roslyny Ukrainy. Atlas-dovidnyk [Vascular plants of Ukraine. Atlas-reference book]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
