Становлення ферментативного апарату травної системи птахів у пренатальному і ранньому постнатальному періоді онтогенезу
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2016.2.2.180379Ключові слова:
птахи, травна система, ферментативний апарат, протеази, амілази, ліпази, ембріогенез, ранній постембріогенезАнотація
У статті наведені результати дослідження щодо становлення ферментативного апарату травної системи птахів на прикладі курей породи род-айленд у пренатальний та ранній постнатальний періоди онтогенезу.
Установлено активність протеолітичних, амілолітичних, ліполітичних ферментів, які забезпечують як порожнинне, так і пристінкове травлення. Проаналізовано зміну активності ферментів у залежності від доби інкубації та формування травних залоз. Виявлено активність ферментів на різних етапах ембріогенезу і раннього постембріогенезу, установлено, що на останніх етапах пренатального розвитку підвищується активність ферментів підшлункової залози та печінки, що свідчить про готовність травної системи до травлення. У процесі досліджень виявлені особливості деяких ферментів підшлункової залози та печінки. Так, активність протеаз печінки на момент вилуплення збільшується у понад 4,5 рази. Активність α- і γ-амілаз відмічена тільки на 15-у добу інкубації. Максимальні показники амілолітичної активності у клітинах печінки відмічені в ембріонів на 14-у добу інкубації. Установлено, що, на відміну від амілолітичних і протеолітичних ферментів, активна евакуація ліпази із підшлункової залози у дванадцятипалу кишку спостерігається тільки на момент вилуплення. Найбільш висока активність ліпази печінки відмічена у період вилуплення, що пов’язано з переключенням ембріонів на внутрішньокишкове травлення.
Отже, результати дослідження показали, що становлення ферментативного апарату травної системи, який забезпечує як порожнинне, так і пристінкове травлення, відбувається вже в пренатальному періоді онтогенезу. Активність більшості ферментів зростає до кінця пренатального періоду онтогенезу – на момент вилуплення, коли травна система практично готова до процесу травлення.
Посилання
Balaian V. M., Levitckii A. L. Nekotorye svoistva proteoliticheskikh fermentov Tribolium cofusum. Ukrainskii biokhimicheskii zhurnal. 1982. T. 54, No. 4. S. 405–409.
Vertiprakhov V. T., Fomenko E. T., Butenko M. N. Osobennosti fermentovydelitelnoi funktcii podzheludochnoi zhelezy ptitc po sravneniiu s mlekopitaiushchimi zhivotnymi. Uchenye zapiski Zabaikalskogo gos. un-ta. Seriia “Estestvennye nauki”. 2016 . T. 11, No. 1. S. 170–173.
Vliianie kompleksa nezamenimykh aminokislot na protcessy pishchevareniia u perepelov / N. P. Nishchemenko. Uchenye zapiski uchrezhdeniia obrazovaniia “Vitebskaia gosudarstvennaia akademiia veterinarnoi meditciny”. Vitebsk : UO VGAVM, 2015. T. 51, No. 1, ch. 1. S. 107–110.
Kyryliv B. Ya., Hunchak A. V. Aktyvnist hidrolitychnykh enzymiv orhaniv travnoho traktu kurei v ontohenezi. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia “Tvarynnytstvo”. Sumy, 2016. Vyp. 5 (29). S. 170–174.
Kyryliv B. Ya. Vikovi ta orhanno-tkanynni osoblyvosti hidrolitychnykh enzymiv perepeliv.
Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Hzhytskoho. Seriia “Silskohospodarski nauky”. Lviv : LNUVMBT, 2016. T. 18, No. 1(65), ch. 3. S. 53–59.
Petrova L. N., Kazatckaia T. S., Selezneva A. A. K izucheniiu lipazy mikroorganizmov. Prikladnaia biokhimiia i mikrobiologiia. 1977. T. 13, vyp. 4. S. 521– 529.
Ugolev A. M., Iezuitov N. N., Tcvetkova V. A. Evoliutcionnaia fiziologiia pishchevareniia. Rukovodstvo po fiziologii. Evoliutcionnaia fiziologiia. Leningrad : Nauka, 1983. S. 301–310.
Kharchenko L. P., Zhyhlova O. Ye., Byrka V. S. Morfolohichni osoblyvosti budovy slyzovoi obolonky kyshechnyku ptakhiv u zv’iazku z typom zhyvlennia. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny : zb. nauk. pr. KhDZVA. Kharkiv : RVV KhDZVA, 2006. Vyp. 13 (38), No. 2. S. 169–174.
