Оцінка інтенсивності антропогенного впливу за рівнем флуктуаційної асиметрії морфологічних структур
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2018.4.1.180160Ключові слова:
екологічний моніторинг, біоіндикація, флуктуаційна асиметрія, інтегральна оцінка якості, Betula pendula RothАнотація
Найбільш простим і доступним для широкого використання прийомом оцінки стабільності розвитку живих організмів є визначення величини флуктуаційної асиметрії (ФА) білатеральних морфологічних ознак, які виявляють незначні ненаправлені відмінності між правою і лівою сторонами органу, що закладаються під час онтогенезу. Стабільність розвитку як здатність організму до проходження всіх стадій онтогенезу є чутливим індикатором стану природних популяцій і дозволяє оцінювати сумарну величину антропогенного навантаження.
У статті висвітлено результати інтегральної оцінки якості середовища (атмосферного повітря) урбосистеми за ступенем порушення стабільності розвитку організмів, визначеним на основі показників ФА листкових пластинок Betula pendula Roth. Збір матеріалу проводили на території м. Києва у 4-х районах із різним техногенним навантаженням: зона інтенсивного транспортного потоку (проспект Перемоги), район ПАТ НВЦ ‘‘Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод’‘, район розташування Київської телевежі та територія парку ‘‘Нивки’‘. Листкові пластинки збирали з дерев, розташованих на відстані 10−20 м від об’єктів впливу.
Розрахунок бальних оцінок якості урбосередовища за показниками ФА показав, що листкові пластинки дерев у районах паркових зон та територій підприємств із позитивним природоохоронним іміджем сформувались в умовах, які мінімально впливають на індивідуальний розвиток, на відміну від листкових пластинок дерев м. Києва, районом зростання яких є автотранспортні магістралі, що істотно порушують стан атмосферного повітря і тим самим формують критичний ІV клас стану середовища.
Подальшого дослідження потребує оцінка стану якості середовища (атмосферного повітря) інших районів для створення карти, що надасть дані по рівню забруднення території м. Києва на основі показника ФА.
Посилання
Zakharov V. M. Asimmetriya zhivotnykh. Moskva : Nauka, 1987. 215 s.
Skakalskyi O. Ekolohichnyi monitorynh u systemi pryrodookhoronnoi diialnosti rehionalnoi vlady. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. 2015. Vyp. 4. S. 152–162.
Clarke G. Fluctuating asymmetry: a technique for measuring developmental stress of genetic and environment origin. Acta Zool Fenn. 1992. Vol. 191. P. 31–35.
Cowart N., Graham J. Within- and among-individual variation in fluctuating asymmetry of leaves in the fig (Ficus carica L.). Int J Plant Sci. 1999. Vol.160. P. 116–121.
Franiel I. Fluctuating asymmetry of Betula pendula Roth. leaves – an index of environment quality. Biodiv. Res. Conserv. 2008. Vol. 9/10. P. 7–10.
Nivova D. J., Dushkova P. I., Kovacheva G. V. Anatomical, morphological studies of Platanus acerifolia at various degrees of air pollution. Ekologiya (Sofia). 1983. Vol. 6. P. 35–47.
Palmer A., Strobeck C. Fluctuating asymmetry as a measure of developmental stability: implications of non- normal distributions and power of statistical tests. Acta Zool. Fenn. 1992. Vol. 191. P. 57–72.
Shadrina E., Vol’pert Y. Evaluation of Environmental Conditions in Two Cities of East Siberia. Using Bio-indication Methods (Fluctuating Asymmetry Value and Mutagenic Activity of Soils). International Journal of Biology. 2015. Vol. 7. P. 20–32.
Sherry R., Lord E. Developmental stability in leaves of Clarkia tembloriensis (Onagracea) as related to population outcrossing rates and heterozygosity. Evolution. 1996. Vol. 50. P. 80–91.
Velickovi M. Developmental stability in Tilia cordata leaves. Period biol. 2010. Vol. 112, no. 3. P. 273–281.
