Біологія та екологія http://bioeco.pnpu.edu.ua/ <p>Журнал публікує оригінальні матеріали (експериментальні, теоретичні і методичні статті, а також короткі повідомлення, огляди і рецензії) за результатами досліджень у різних галузях біології та екології. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 23455-13295 ПР від 02 липня 2018 року.</p> <p>Включено до Переліку наукових фахових видань України, публікації яких зараховуються до результатів дисертаційних робіт з біологічних наук (Наказ МОН України №1413 від 24.10.2017 року). Дата включення (внесення змін), категорія - Наказ від 02.07.2020 № 886 Категорія «Б».</p> Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University uk-UA Біологія та екологія 2414-9810 УЧАСТЬ РОДИНИ POLYTRICHACEAE (BRYOPHYTA) У CКЛАДІ МОХОВИХ УГРУПОВАНЬ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243416 <p>У статті проаналізовано участь видів родини Рolytrichaceae в утворенні бріоценозів Лісостепу України. Наведено частину синтаксономічної схеми мохової рослинності України, в складі синтаксонів яких беруть участь види досліджуваної родини. У бріофлорі Лісостепу України нами (Гапон С., 2011) виявлено 10 видів, а саме: Atrichum tenellum, A. undulatum, Pogonatum urnigerum, Polytrichum commune, Р. formosum, P. juniperinum, P. longisetum, P. perigoniale, Р. piliferum, P. strictum.<br>За результатами наших досліджень встановлено, що до складу епігейних бріоугруповань регіону входить 6 видів родини, кожен з яких має різну ценотичну роль.<br>Епігейні бріоугруповання з участю видів родини Рolytrichaceae репрезентовані чотирма класами, п’ятьма порядками, 7 союзами, двома підсоюзами, 11 асоціаціями, чотирма субасоціаціями та 5 безранговими угрупованнями.<br>У бріоценозах асоціацій Racomitrio-Polytrichetum piliferi ceratodontetosum purpurеі, Polytrichetum juniperini та безрангового угруповання Atrichum undulatum – сomm.<br>класів Сеratodonto purpurei-Polytrichеtea piliferi, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis види Polytrichum piliferum, P. juniperinum, Atrichum undulatum є едифікаторами та виступають діагностичними видами. У складі інших синтаксонів епігейних угруповань класів Сеratodonto purpurei-Polytrichеtea piliferi, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae, Hylocomietea splendentis ці та інші види: Рolytrichum commune, P. formosum, P. longisetum, P. strictum виявлені зрідка та спорадично.</p> S. Hapon Yu. Hapon Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 8 16 10.33989/2021.7.1.243416 ДІЯ ШТАМУ MEZORHIZOBIUM CICERY І ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА МОРФОГЕНЕЗ І ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН НУТУ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243419 <p>В умовах польового досліду вивчали дію штаму Mezorhyzobium cicery МС 285 та взаємодію штаму та ретарданту класу четвертинних амонієвих сполук хлормекватхлориду на морфогенез та продуктивність рослин нуту сорту Тріумф. Виявлено позитивний вплив штаму та комплексної дії інокуляції Mezorhyzobium cicery і хлормекватхлориду, застосованого у фазу бутонізації культури, на морфометричні параметри та урожайність Cicer arietinum. Встановлено, що як штам, так і ретардант на фоні дії інокуляції Mezorhyzobium cicery призводили до зміни морфометричних показників рослин. Відмічено збільшення площі листкової поверхні оброблених рослин за рахунок збільшення кількості листків, що свідчить про формування більш потужної донорної сфери. Це сприяло кращій обнасіненості рослин та позитивно позначились на урожайності культури нуту. В насінні на кінець вегетації виявлено підвищення вмісту азоту та калію як за дії штаму Mezorhyzobium cicery, так і комплексного використання препаратів. При цьому відмічалося одночасне зменшення суми цукрів у варіантах із застосуванням препаратів (штам Mezorhyzobium cicery МС 285; штам Mezorhyzobium cicery МС 285 + хлормекватхлорид). Більш продуктивним виявився варіант з сумісним використанням штаму та ретарданту.</p> L. Golunova V. Kuryata S. Kobak Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 17 21 10.33989/2021.7.1.243419 РЕСУРСИ СИРОВИННИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЛУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243421 <p>У статті наведено результати проведеної ресурсної оцінки та місцезнаходження окремих сировинних видів лікарських рослин лучних фітоценозів Переяславщини (Київська область, Бориспільський район). Установлено, що участь дикорослих лікарських рослин Переяславщини у лучних фітоценозах займає друге (145 видів від загальної кількості – 582), а в лучно-степових третє (114 видів) місця. Лучний тип флористичних комплексів на досліджуваній території представлено заплавними луками річок Дніпро, Супою, Трубіж, Альти, Броварки, та низку малих річок. Вони презентовані чотирма типами формацій: степових, справжніх, болотистих і засолених лук.<br>Під час польових досліджень, проведених 2015-2020 роках здійснено облік ресурсів дикорослих сировинних лікарських рослин офіційної медицини: Achillea submillefolium Klok. еt Krytzka, Hypericum perforatum L., Helіchrysum arenarium (L.) Moench, Thymus serpyllum L. та визначено їх сировинну продуктивність (біологічний та експлуатаційний запаси) у лучних і лучно-степових екотопах Переяславщини. Визначено місцезнаходження сировинних масивів досліджуваних видів лікарських рослин природної флори указаної території.<br>У результаті ресурсних обстежень установлено, що запаси Achillea submillefolium значні та повністю достатні для задоволення потреб фармацевтичної промисловості; запаси Thymus serpyllum, Hypericum perforatum достатні для ведення промислових заготівель; запаси Helіchrysum arenarium недостатні і потребують лімітування.</p> L. Dovhopola Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 22 30 10.33989/2021.7.1.243421 БРІОФЛОРА МІСТА БЕРЕГОВЕ (ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА) http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243424 <p>Берегове – районний центр у Закарпатській області. Місто розташоване в межах Закарпатської низовини, у долині річки Тиси. Його площа 19 кв. км, де проживає близько 24 тис. населення. На початку XX століття мохоподібні Закарпаття вивчали польські, угорські та чеські ботаніки. Після Другої світової війни ці дослідження продовжили українські дослідники, а саме М.П. Слободян, С.В. Мельник та ін. Загалом до наших досліджень для м. Берегове було відомо 27 видів бріофітів. В 2018 і 2020 рр. провадилось сучасне бріофлористичне дослідження м. Берегове.<br>Було обстежено ботанічний заказник «Ардов», деякі парки та вуличні насадження, де зібрано понад 80 пакетів мохоподібних. В результаті узагальнення власних і літературних даних у м. Берегове та його околицях встановлено 71 вид мохоподібних, з них 5 видів печіночники і 66 – мохи. Провідні місця в спектрі родин мохів займають Brachytheciaceae, Pottiaceae і Orthotrichaceae. Видове багатство бріофітів спостерігається переважно на природних і штучних кам’янистих субстратах, стовбурах дерев, в меншій мірі – на грунті. В ботанічному заказнику «Ардов» зростає низка мохоподібних, котрі не виявлені в межах забудованої частини м. Берегове. Поряд з поширеними в бріофлорі міста виявлені деякі рідкісні в Україні види, а саме Syntrichia latifolia, Dicranoweisia cirrata, Rhynchostegium megapolitanum.</p> V. Virchenko Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 31 37 10.33989/2021.7.1.243424 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ АБРИКОСИ ЗВИЧАЙНОЇ (PRUNUS ARMENIACA L.) В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243426 <p>Показано актуальність дослідження абрикоси звичайної середньоазіатської групи сухофруктового призначення в лісостеповій зоні України. Сорти та форми середньоазіатської групи утворюють більш дрібні, але високоцукристі плоди. Відзначено, що у теперішній час на місцевих продовольчих ринках та у супермаркетах України реалізується курага, урюк та кайса завезені переважно з Киргизстану, Азербайджану, Узбекистану, Грузії, Туреччини, Ірану та інших країн. В Хорольському ботанічному саду, в розрізі програми досліджень інтродукції субтропічних плодових культур розпочаті роботи з інтродукції сухофруктових сортів P. armeniaca. Серед них P. armeniaca середньоазіатської групи сорту 'Кеч-пшар' (Сентябрьский урюк) виведений в Узбекистані.<br>Дослідний екземпляр дерева має висоту понад 7 м, крона утворена чотирма скелетними гілками, діаметр штамбу 14 см. У 2021 р. фаза цвітіння проходила в першій декаді травня. Встановлено, що в умовах Лісостепу України у сорту 'Кеч-пшар' зберігається притаманна потенційна здатність регулярно давати властиву йому кількість нормально розвинених плодів. Вказується на важльвість досліджень біохімічного складу плодів за такими показниками як вміст цукру і сухої речовини та випробувати на придатність переробки їх на урюк. Задля наукового експерименту у 2020 р. у дослідження з інтродукції P. armeniaca середньоазіатської групи залучено також зразок абрикоси з Киргизстану. Його плоди мають м'ясистий і дуже щільний м'якуш, тому при висушуванні вони зберігаються практично цілими. Підкреслено що в Киргизстані даний зразок абрикоси звичайної володіє такою господарсько-цінною ознакою як зневоднювання і підсихання плодів безпосередньо на дереві. Це дає можливість заготовляти урюк утворений природним шляхом.</p> V. Кrasovsky T. Cherniak S. Hapon V. Ishchenko Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 38 42 10.33989/2021.7.1.243426 ДІЯ ТРЕПТОЛЕМУ НА МОРФОГЕНЕЗ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСЛИН ГІРЧИЦІ БІЛОЇ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243437 <p>Вивчали вплив трептолему на морфогенез, продуктивність, якісні характеристики олії гірчиці білої сорту Ослава. Встановлено, що обробка рослин гірчиці білої трептолемом призводила до збільшення лінійних розмірів, потовщення стебла, збільшення кількості та площі листків. Формування потужного фотосинтетичного апарату зумовило збільшення урожайності рослин гірчиці білої.<br>Встановлено, що використання екзогенного стимулятора росту впливало на формування плодів, зумовило позитивні зміни в структурі урожаю, збільшення кількості стручків на рослині. Одночасно зростала маса тисячі насінин і кількість насінин в стручку. Наслідком цього стало зростання продуктивності культури гірчиці білої.<br>Застосування трептолему призводило до збільшення вмісту олії в насінні гірчиці та покращення її якості. За дії препарату зростало йодне число, число омилення, а також зменшувалося кислотне число, що є показником більш високої якості олії.</p> S. Polyvanyi A. Polivana V. Kuryata O. Shevchuk Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 43 47 10.33989/2021.7.1.243437 НОВЕ МІСЦЕЗРОСТАННЯ РІДКІСНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИДУ PSEUDOHYGROHYPNUM FERTILE (SENDTN.) JAN KUČERA & IGNATOV В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243441 <p>Знайдено новий вид бріофітів Pseudohygrohypnum fertile у межах Національного природного парку «Зачарований край» (Українські Карпати). Він віддає перевагу природним листяним та хвойним лісам, особливо екосистемам пралісів у межах усього європейського ареалу. На досліджуваній території росте на мертвій деревині та скелях. Враховуючи екологічні особливості виду та скорочення його ареалу в багатьох європейських країнах, ми пропонуємо внести його до Червоного списку мохоподібних Українських Карпат.</p> R. Sadygov Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 48 51 10.33989/2021.7.1.243441 ОСОБЛИВОСТІ МЕЗОСТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛИСТКА ТА АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ СТЕБЛА ТЮТЮНУ ЗА ДІЇ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243444 <p>Рослини тютюну сорту Тернопільський 14 обробляли стимуляторами росту 1-НОК, ГК3 та 6-БАП у фазу бутонізації. Під впливом стимуляторів росту потовщувалися листкові пластинки тютюну за рахунок розростання хлоренхіми. Найбільше зростання товщини листків встановлено після застосування ГК3. 1-НОК та ГК3 збільшували об’єм клітин стовпчастої паренхіми. Розміри клітин губчастої паренхіми за дії регуляторів росту достовірно не змінювалися. Встановлено, що 1-НОК зменшувала кількість клітин епідермісу та кількість продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка, а за дії 6-БАП ці показники достовірно зростали. ГК3 збільшувала кількість клітин епідермісу та зменшувала кількість продихів. Усі стимулятори росту зменшували площу продихів. Стимулятори росту потовщували шар коленхіми та збільшували або не змінювали розміри клітин склеренхімних волокон. Товщина оболонок клітин склеренхіми достовірно зростала лише при застосуванні 6-БАП. За дії інших стимуляторів росту даний показник мав лише тенденцію до зростання. 1-НОК та 6-БАП збільшували товщину шару вторинної та зменшували первинної перидерми. За дії ГК3 шари первинної та вторинної перидерми ставали тоншими. Препарати збільшували товщину ксилеми та діаметр найбільших судин.</p> O. Talalayeva V. Rohach V. Kur’jata T. Rohach Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 52 55 10.33989/2021.7.1.243444 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ γ-ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА РОСЛИНИ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243446 <p>У статті розкрито актуальні проблеми впливу γ-випромінювання та ультрафіолетового випромінювання на рослини. Наведено огляд найвагоміших наукових результатів сучасних досліджень і перспектив їх використання у різних сферах життєдіяльності людини. Показано, що в залежності від дози поглинутого випромінювання в рослин проявляються різні радіобіологічні ефекти. Вивчення адаптаційних можливостей рослин до різних за своєю природою стрес-факторів є актуальним для прогнозування стійкості функціонування екосистем при зростаючому антропогенному навантаженні в цілому і радіації зокрема.</p> M. Yuzyk L. Lyubinska O. Optasyuk I. Hrygorchuk Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 56 63 10.33989/2021.7.1.243446 ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВІДНИХ ПРОТОК ПАЛЬПЕБРАЛЬНОЇ ЧАСТКИ СЛЬОЗОВОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243448 <p>Проведено гістологічний аналіз стінки вивідних проток, з метою виявлення спільних і відмінних рис структурно-просторової організації системи екскреторних проток сльозової залози людини. В системі вивідних проток сльозової залози людини виявлені зміни діаметра, які візуалізовані на зрізах у вигляді локальних звужень і грушоподібних розширень (феномен сифонізації). Крім сифоноподібної будови деяких вивідних проток відзначений феномен його спіралізації. При цьому відмічена тенденцію до наявності найбільшої пропускної здатності для секреції у міжчасточкових і загальних вивідних протоках.<br>Отримані морфологічні дані будуть сприяти з'ясуванню механізму відтоку секрету з роздвоєною системою вивідних проток сльозової залози людини.</p> O. Sherstyuk N. Svintsitskaya A. Pilyugin A. Katsenko V. Litovka N. Korchan Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 64 69 10.33989/2021.7.1.243448 СУДИННІ РОСЛИНИ ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: АНОТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243453 <p>Стаття узагальнює дані про видовий склад судинних рослин Полтавської міської територіальної громади, яка була утворена у 2020 році унаслідок реформи децентралізації у межах Полтавського району Полтавської області. На цій території авторами під час власних польових досліджень 2006–2021 рр. було зафіксовано 996 видів судинних рослин зі 105 родин. Серед них 911 видів, які входять до складу 432 родів і 101 родини, належать до резидентних таксонів, тобто є стабільними компонентами рослинного покриву цієї території, існують на ній тривалий час та регулярно самовідновлюються. Наведено перелік цих видів з їх найголовнішими синонімічними латинськими назвами. Також було виявлено 85 видів з 77 родів і 32 родин, які поки що не можуть вважатися стабільними компонентами рослинного покриву дослідженої території, оскільки вони є малочисельними, періодично дичавіють з культури чи випадково заносяться і при цьому не натуралізуються. Такі види наведені окремим додатковим переліком, вони потребують моніторингу за їхнім подальшим поширенням у регіоні. Встановлено, що територія Полтавської міської громади відзначається значною видовою різноманітністю судинних рослин, на ній зафіксовано 63,3% резидентних таксонів, поширених на території Лівобережного Лісостепу України, та 73,9% резидентних таксонів, які трапляються у Полтавській області. Особливістю дослідженого регіону є висока частка (61 вид або 6,1%) рідкісних видів судинних рослин – 14 видів з «Червоної книги України» і 47 регіонально рідкісних, а також дуже низький відсоток заповідності (близько 0,3% площі громади). Тому пріоритетним завданням розвитку Полтавської міської територіальної громади у плані збереження біорізноманітності має стати розроблення наукових обґрунтувань для створення нових об’єктів природно-заповідного фонду у місцях найбільшої концентрації рідкісних видів судинних рослин.</p> D. Davydov L. Gomlya Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 70 81 10.33989/2021.7.1.243453 РЕГІОНАЛЬНІ ЕКОЛОГОЗАЛЕЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО СТАТУСУ НАСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243455 <p>Відомо багато способів дослідження людського організму та виявлення певних впливів довкілля на нього. Нами пропонується поняття еколого-гігієнічного нормування – це функціонально-вегетативне здоров’я населення, здатність адаптації організму до змінних умов довкілля, яке визначається при проведенні функціонально-екологічної експертизи (ФЕЕ). Метою досліджень було виявлення особливостей ступеня напруги адаптаційних механізмів, вегетативного статусу та функціонального здоров’я населення за відсутності впливу антропогенного радіоактивного забруднення Львівської області та порівняння отриманих результатів з результатами ФЕЕ Вінницької та Чернігівської областей, які відносяться до радіаційно забруднених регіонів України. За допомогою функціонально-вегетативної діагностики (ФВД) за методом В. Макаца нами було обстежено 1592 дитини різного віку і статі, які проходили санаторно-курортне оздоровлення в санаторіях України. Вивчали біоелектричну активність 12-ти симетричних пар функціонально-активних зон шкіри (24 ФАЗ), 12 на руках та 12 на ногах, які відображають функціональну активність симпатичної та парасимпатичної нервової системи. На сьогодні динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря характеризувалась тенденцією до зменшення цього показника з 108,6 тис.т в 2000 р. до 88,9 тис.т. в 2019 році. На об’єктах захоронення ТПВ в області (21 сміттєзвалище) у більшості відсутня проектна документація, технологія захоронення здійснюється з порушенням нормативних вимог, на даний час в області відсутні сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи. У 2019 році у Львівській області утворено ТПВ на 1,0% більше, ніж у 2018 році. У розрахунку на одну особу у 2019 році у Львівській області було утворено 858 кг відходів, на 1 км2 – 99 т. Інтегральний показник екологічної ситуації – стан здоров’я населення. Серед дітей і підлітків переважаючими є хвороби: органів дихання (відповідно, 58,3 % і 40,5 %); ендокринної системи (відповідно, 6,3 % і 12,0 %); органів травлення (відповідно, 5,4 % і 6,8 %). Серед дорослого населення найбільш поширеним захворюванням є хвороби системи кровообігу – 32,1 %; на другому місці – хвороби органів дихання (19,0 %); третє місце займають хвороби органів травлення – 7,9 %. Функціонально-екологічна експертиза Львівської області 2001-2006 років виявила її відношення до зони «напруги функціонального захисту». В жіночих і чоловічих групах вегетативна динаміка мала "симпатичну спрямованість" (критичну функціональну напругу адаптації), що в даній ситуації вона свідчить про відсутність "радіаційної компоненти" інтегрального екологічного тиску. Протилежну ситуацію ми відмітили при тривалих спостереженнях за динамікою функціонального здоров’я дитячого населення Вінницької та Чернігівської областей, які відносяться до 4-й зоні державного радіаційного контролю, дитяче населення яких характеризувалось розвитком стійкої парасимпатикотонії.<br>При аналізі адаптаційного потенціалу за вегетативним коефіцієнтом (kV), в групах спостереження було виявлено, що при нормі показника kV 0,95-1,05, який відповідає вегетативній рівновазі в усіх гендерних групах і в усі роки спостережень він знаходиться на значно вищих рівнях. Середнє його значення коливалось від 1,15 в 2002 році, до 1,30 в 2004 році, а загальне середнє значення за всі роки спостережень становило 1,19. У дітей, проживаючих у Львівській області, спостерігаються зміни, що відображають дисбаланс вегетативної нервової системи в бік переважання симпатичної регуляції, що супроводжується підвищеними енергетичними потребами. Тривале переважання симпатичної регуляції призводить до виснаження енергетичних резервів і, як наслідок, може спровокувати появу і розвиток захворювань різної етіології.</p> O. Yermishev O. Batsylyeva A. Rudkevych Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 82 95 10.33989/2021.7.1.243455 РАРИТЕТНА ФЛОРА І РОСЛИННІСТЬ БОРЖАВСЬКОГО ГІРСЬКОГО МАСИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ОХОРОНИ http://bioeco.pnpu.edu.ua/article/view/243457 <p>Боржавський гірський масив Українських Карпат здавна слугував кормовою базою для тваринництва та найбагатшим масивом за запасами чорниці в Українських Карпатах. Тому його флора і рослинність зазнали суттєвих змін. Попри це навколо полонин створено низку природно-охоронних об’єктів, переважно лісових заказників, загальною площею близько 4000 га. Полонини до цього часу залишаються неохоронюваними. На досліджуваній території нами виявлено 32 види судинних рослин, включених до Червоної книги України (2009) та 7 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України. У статті представлений їх созологічний, синфітосозологічний та біотопічний аналіз. Більша кількість представників флори ростуть саме на полонинах, що свідчить про необхідність їх охорони. Серед них є 9 рідкісних, 15 вразливих та 8 неоцінених. На цьому масиві зосереджена найбільша кількість ценопопуляцій рідкісного реліктового аркто-альпійського виду Diphasiastrum alpinum (L.) Holub. в Українських Карпатах. На ньому найчастіше трапляються й деякі інші созофіти (Lunaria rediviva L., Lilium martagon L., Allium ursinum L.) та раритетні лісові угруповання з їх участю. Ми зафіксували 7 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України (2009). Серед раритетних угруповань є три асоціації зі статусом «знаходяться під загрозою зникнення» та чотири асоціації зі статусом «рідкісні».</p> L. Felbaba-Klushina A. Guklyvska Авторське право (c) 2021 2021-10-29 2021-10-29 7 1 96 104 10.33989/2021.7.1.243457