DOI: https://doi.org/10.33989/2414-9810.2015.1.1.180483

Особливості заростання урбанізованого відрізку р. Ворскла

O. Klepets

Анотація


Досліджено показники заростання вищої водної рослинності (ценотична різноманітність, екологічна структура, ступінь заростання, тип заростання, поясна будова заростей) на п’яти ділянках р. Ворскла, що розташовані у районі м. Полтави і зазнають різного ступеня антропогенного навантаження.

Формування рослинного покриву забезпечують 15 видів-ценозоутворювачів, за участю яких виділено 3 асоціації зануреної рослинності, 5 асоціацій рослинності із плаваючим листям (включаючи 4 асоціації вільноплаваючої), 7 асоціацій повітряно-водної рослинності.

Встановлено, що у складі зони заростей просторово переважають угруповання різних екологічних груп: на середньоміській ділянці – занурена рослинність, на периферійних міських ділянках – повітряно-водна та на позаміських – рослинність із плаваючим листям. Граничні значення показника заростання акваторії – мінімальні (9,8%) та максимальні (56,0%) – зареєстровані на найбільш трансформованих міських створах із високим ступенем урбанізованості ландшафту.

Зміни типу заростання акваторії від бордюрного до розсіяно-плямистого приурочені до ділянок із найбільш суттєвим порушенням гідрологічного режиму (замулення русла, зарегулювання стоку). Відхилення у поясній будові заростей найбільше характерні для міських ділянок, де внаслідок антропогенних впливів спостерігалося підвищення неоднорідності структури поясу низьких повтіряно-водних трав та спрощення або й місцями повна редукція поясів високих повітряно-водних трав і справжньої водної рослинності.

До найбільш суттєвих для розвитку вищої водної рослинності факторів урбанізації на дослідженому відрізку р. Ворскла можна віднести порушення гідрологічного режиму, зміну морфометричних параметрів річкового русла, забруднення води, рекреацію. Внаслідок комплексного впливу урболандшафту найсильнішої трансформації зазнали середньо- та нижньоміська ділянки р. Ворскла.


Ключові слова


макрофіти; вища водна рослинність; заростання; р. Ворскла; урбанізація; м. Полтава

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Dubyna D. V., Tsarenko P. M., Yakubenko B. Ye. Fitoriznomanittia vodoim Didorivskoho urochyshcha (Holosiivskyi r-n m. Kyieva). Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho unversytetu. 2002. Vyp. 53. S. 257–264.

Ivanova I. Yu., Klochenko P. D., Kharchenko H. V. Flora i roslynnist vodoim m. Kyieva. Naukovi zapysky Ternopilskoho NPU imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia. Ternopil, 2007. No. 1(31). S. 38–47.

Katanskaya V.M. Vysshaya vodnaya rastitel'nost' kontinental'nykh vodoemov SSSR. Metody izucheniya. Leningrad : Nauka, 1981. 187 s.

Klepets O. V., Karpova H. O. Struktura hidrofilnoi flory serednoi techii r. Vorskla. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal. 2013. T. 9, no. 2. S. 191–203.

Korelyakova I. L. Rastitel'nost' Kremenchugskogo vodokhranilishcha. Kiev : Nauk. dumka, 1977. 200 s.

Maltsev V. I., Karpova H. O., Zub L. M. Vyznachennia yakosti vody metodamy bioindykatsii : nauk.-metod. posib. Kyiv, 2011. 112 s.

Makrofity-indikatory izmenenii prirodnoi sredy / D. Dubyna i dr. ; otv. red.: S. Geiny, K. Sytnik. Kiїv : Nauk. dumka, 1993. 435 s.

Papchenkov V. G., Shcherbakov A. V., Lapirov A. G. Osnovnye gidrobotanicheskie ponyatiya i soputstvuyushchie im terminy. Gidrobotanika: metodologiya, metody : materialy Shkoly po gidrobotanike, (p. Borok, 8–12 apr. 2003 g.). Rybinsk : OAO «Rybinskii Dom pechati», 2003. S. 27–38.

Sokhranenie prirodnoi ekosistemy vodoema v urbanizirovannom landshafte / E. A. Stravinskaya i dr. ; otv. red. E. A. Stravinskaya. Leningrad : Nauka, 1984. 144 s.

Sytnik K. M., Braion A. V., Gordetskii A. V. Slovar'-spravochnik po ekologii. Kiev : Nauk. dumka, 1994. 664 s.