Функціонування системи NO в сироватці крові і слизовій оболонці шлунка щурів за умов тривалої гіпоацидності шлункового соку та застосування мультипробіотиків
DOI:
https://doi.org/10.33989/2414-9810.2018.4.1.180166Ключові слова:
гіпохлоргідрія, пробіотики, слизова оболонка шлунка, нітрит-іониАнотація
За умов дисбактеріозу у шлунку, що був спричинений 28-денним введенням омепразолу, зростає продукція NO у сироватці крові і слизовій оболонці шлунка. Для усунення дисбактеріозу ми запропонували використання мультипробіотиків
‘‘Симбітер’‘ і ‘‘Апібакт’‘ та спрямували дослідження на визначення вмісту нітрит-іонів (NO2ˉ) у досліджуваних середовищах у щурів із тривалою гіпоацидністю шлункового соку, викликаного омепразолом, за умов сумісного введення омепразолу та зазначених мультипробіотиків.
У результаті проведених досліджень нами встановлено, що при сумісному 28-денному введенні омепразолу з мультипробіотиком ‘‘Симбітер’‘ або з мультипробіотиком ‘‘Апібакт’‘ вміст нітрит-іонів у сироватці крові статистично достовірно не відрізнявся від контролю.
У слизовій оболонці шлунка мультипробіотики ‘‘Симбітер’‘ і ‘‘Апібакт’‘ приблизно однаково зменшували вміст нітрит-іонів – на 24,9% (p<0,05) та 20,2% (p<0,05) відповідно, у порівнянні з групою щурів, яким упродовж 28-ми днів вводили лише омепразол. При цьому вміст нітрит-іонів у слизовій оболонці шлунку щурів залишався достатньо високим і був більшим у порівнянні з контролем на 83,9% (p<0,05) та 95,4% (p<0,05) відповідно.
Одержані дані корелювали зі змінами активності синтази оксиду азоту (NOS). Так, після одночасного введення омепразолу і мультипробіотика
‘‘Симбітер’‘ та омепразолу і мультипробіотика ‘‘Апібакт’‘ активність NOS зменшувалась на 16,3% (p<0,05) і 14,4% (p<0,05) відповідно. Як і у випадку із вмістом нітрит-іонів, активність NOS не відновлювалась до контрольних значень і залишалася більшою на 106,5% (p<0,05) і 111,3% (p<0,05) відповідно у порівнянні з контролем.
Отже, випробовувані мультипробіотики ‘‘Симбітер’‘ та ‘‘Апібакт’‘ справляли найбільший вплив на вміст нітрит-іонів у сироватці крові, який зменшувався до показників контролю. У слизовій оболонці шлунка мультипробіотики, усуваючи дисбактеріоз, зменшували, але не відновлювали вміст нітрит-іонів до рівня контролю.
Посилання
Voronina O., Hryshchuk V., Dzerzhynskyi M. Ultrastrukturnyi analiz klityn slyzovoi obolonky fundalnoho viddilu shlunka shchuriv pry hiperhastrynemii. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Biolohiia. 2007. No. 49. S. 13–15.
Glants G. Mediko-biologicheskaya statistika. Moskva : Praktika, 1999. 459 s.
Porivnialna kharakterystyka vplyvu multyprobiotykiv ‘‘Symbiter® atsydofilnyi’‘ kontsentrovanyi ta ‘‘Apibakt®’‘ na morfometrychni pokaznyky slyzovoi obolonky tovstoi kyshky shchuriv za umov tryvaloi hiperhastrynemii / O. M. Radchuk ta in. Visnyk morfolohii. 2009. No. 5(1). S. 7–12.
Remizova M. I. Rol' oksida azota v norme i pri patologii. Vestnik sluzhby krovi Rossii. 2000. No. 2. S. 634–651.
Analysis of nitrate, nitrit and [15N] nitrate in biological fluids / L. C. Green et al. Anal. Biochem. 1982. Vol. 126, no. 1. P. 131–138.
Bredt D. S. Endogenous nitrice oxide synthesis: biological functions and pathophysiology. Free Radical Res. 1999. Vol. 31. P. 577–596.
Dietary poliphenols generate nitric oxide from nitrite in the stomach and induce smooth muscle relaxation / B. S. Rocha et al. Toxicology. 2009. Vol. 265, no. 1/2. P. 41–48.
Heme-dependent and heme-independent nitrite reduction by lactic acid bacteria results in different N-containing products / G. Wolf et al. Int. J. Food Microbiol. 1990. Vol. 10. P. 323–329.
Hevel J. M., White K. A., Marletta M. A. Purification of the inducible murine macrophage nitric oxide synthase. J. Biol. Chem. 1991. Vol. 266, no. 34. P. 22789–22791.
Kroncke K. D., Fehsel K., Kolb-Bachofen V. Inducible nitric oxide synthase in human diseases. Clin. Exp. Immunol. 1998. Vol. 113. P. 147–156.
Niedbala W., Cai B, Liew F. Y. Role of nitric oxide in the regulation of T cell functions. Ann. Rheum Dis. 2006. Vol. 65. P. 37–40.
Role of arginine metabolism in immunity and immunopathology / E. Peranzoni et al. Immunobiology. 2007. Vol. 212, no. 9/10. P. 795–812.
Tottrup A., Ny L., Alm P. The role of the L-arginine/nitric oxide pathway for relaxation of the human lower oesophagal sphincter. Acta Physiol Scand. 1993. Vol. 149. P. 451–459.
